Аналіз особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок з ендометріозом в анамнезі за даними ретроспективного аналізу. Оцінка імунологічного та гормонального статусу жінок досліджуваних груп у післяпологовому періоді та після кесаревого розтину.
Аннотация к работе
Поряд з цим, статистики ендометріозу, що зустрічається під час вагітності та в післяпологовому періоді в Україні дотепер немає, так як діагностика даного патологічного стану значно утруднена, а захворювання має атиповий перебіг. В літературі мають місце поодинокі дані, які стосуються ускладнень перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стану новонароджених у жінок з різними формами ендометріозу. Побічні ефекти більшості гормональних препаратів та короткочасний період їх застосування виключає їх із можливих лікувальних та профілактичних опцій у жінок із ендометріозом у післяпологовому періоді. Вивчити особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок з ендометріозом в анамнезі за даними ретроспективного аналізу. Із основної групи в подальшому було виділено ще дві підгрупи: до групи А увійшло 30 вагітних, яким в подальшому проводили профілактичне лікування після пологів та кесаревого розтину, у групу Б увійшло 30 пацієнток, які спостерігалися за загальноприйнятими положеннями.При вивченні амбулаторних карт було виявлено, що у 57,8% пацієнток із ендометріозом мала місце TORCH-інфекція, серед якої перше місце займають хламідійна та герпетична інфекція - 17,2 та 12,5% відповідно. Основними скаргами жінок обох груп в післяпологовому періоді до початку лікування були: порушення менструальної функції за типом менорагії та метрорагії (у кого відновилися місячні до 3-х місяців після пологів), альгоменорея, диспареунія, важкість, ниючий біль внизу живота не повязаний із менструацією, біль в ділянці крижів із іррадіацією в пряму кишку, поліменорея. Основними скаргами пацієнток групи А через 3 місяці на фоні використання левоноргестрел-рилізинг-системи залишилися: порушення менструальної функції за типом менорагії - 16,7% та метрорагії - 10,0%, альгоменорея - 23,3%, диспареунія - 56,7%, важкість та ниючий біль внизу живота, не повязаний із менструацією - 46,7%, біль в ділянці крижів із іррадіацією в пряму кишку - 26,7%, поліменорея - 16,7%. Основними скаргами пацієнток цієї групи через 3 місяці були: порушення менструальної функції по типу менорагії - 16,7% та метрорагії - 10,0%, альгоменорея - 30,0%, диспареунія - 50,0%, важкість та ниючий біль внизу живота, не повязаний із менструацією - 43,3%, біль в ділянці крижів із іррадіацією в пряму кишку - 35,7, поліменорея - 33,3%. У групі А пацієнток мало місце поступове зменшення обєму матки від 156±14 см3 через 3 місяці після початку лікування до 122±17 см3 через 12 місяців відповідно; щодо пацієнток групи Б, де не застосовували внутрішньоматкову левоноргестрел-рилізинг систему, то такої тенденції ми не спостерігали, обєм матки у них залишався приблизно на одному рівні.У дисертації представлені дані, які стосуються розробки ефективного комплексу профілактично-лікувальних заходів у жінок з ендометріозом в післяпологовому періоді щодо розповсюдження процесу та збереження репродуктивної функції жінки. У пацієнток із ендометріозом 1 пологи в анамнезі спостерігаються у 1,5 рази частіше, тоді як повторні роди - у 4,5 рази рідше. Пологи ускладнюються розривами шийки матки та промежини у 1,5-рази частіше, гіпотонічною кровотечею та передчасним розривом плодових оболонок - у 4 рази частіше. У 20,0% пацієнток із генітальним ендометріозом (які не отримували лікування) відмічається поява ендометріоїдних кіст яєчників, посилення нерівності базального шару ендометрію, збільшення передньо-заднього розміру матки із асиметричним потовщенням однієї із стінок, появу в стінці матки зони підвищеної ехогенності округлої чи овоїдної форми, збільшення наявних в ретроцервікальному просторі утворень, болючість при натисканні датчиком на ці утворення, “сотовий” ендометрій. У жінок із ендометріозом має місце вихідне порушення продукції факторів росту, IL-6 та SIL2R, що характеризується більш високими рівнями цитокінів (у 1,2 - 2,2 рази більшими, ніж у контрольній групі), у першому та третьому триместрах вагітності і наявністю вираженого піку максимальних значень до моменту пологів.