Вивчення особливостей клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених в жінок з неспецифічною патологією легень. Характеристика ролі хронічного обструктивного бронхіту та бронхіальної астми в розвитку прееклампсії у вагітних жінок.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИНАУКОВИЙ КЕРІВНИК доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович, Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ доктор медичних наук, професор Коломійцева Антоніна Георгіївна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач відділення патології вагітності та пологів доктор медичних наук, професор Товстановська Валентина Олександрівна, Національний медичний університет ім. акад. Захист дисертації відбудеться 24.01.2003 року о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м. Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених в жінок з неспецифічною патологією легень.Серед широкого спектра соматичної захворюваності у вагітних жінок все більше уваги приділяється неспецифічним хронічним захворюванням легень, основним варіантом яких є хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальна астма (А.М.Братчик та співавт., 1998; Н.Г.Гойда, 1999). Мета роботи - знизити частоту і ступінь тяжкості прееклампсії та фетоплацентарної недостатності в жінок із неспецифічними запальними захворюваннями легень на підставі вивчення основних змін гомеостазу, а також розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. Задачі дослідження: 1.Вивчити основні клініко-статистичні особливості перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених в жінок із хронічними неспецифічними захворюваннями легень. 7.Розробити і впровадити практичні рекомендації щодо зниження частоти і ступеня тяжкості прееклампсії та фетоплацентарної недостатності в жінок із хронічним бронхітом. Вперше встановлено взаємозвязок між функціональним станом зовнішнього дихання і фетоплацентарного комплексу, а також змінами гемостазу і токсичності крові у вагітних із прееклампсією на фоні неспецифічної патології легень.Для рішення поставленої мети і задач було проведено клініко-статистичний аналіз 286 історій вагітності та пологів в жінок з ХНЗЛ за останні 10 років (1992-2001 рр.), які були розподілені на три групи: А - 158 жінок з ХБ; В - 76 жінок з БА та С - 52 жінки з ПС та БЕХ. Надалі було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 150 вагітних жінок, що були розділені на такі групи: контрольна група - 50 первородящих без акушерської і соматичної патології, розроджених через природні пологові шляхи; І група - 50 вагітних із неспецифічною патологією легень, які одержували загальноприйняту профілактику прееклампсії; ІІ група - 50 вагітних із хронічним бронхітом, які одержували розроблену нами методику профілактики. Для оцінки вентиляційної функції легень, типу і виразності її порушень використовували такі спірографічні показники: ЖЄЛ - життєва ємність легень (л); ФЖЄЛ - форсована життєва ємність легень (л); ОФВ1 - обсяг форсованого видиху за першу секунду (л); ПОШ вид - пікова обємна швидкість видиху (л/с); МОШ 25 - максимальна обємна швидкість видиху 25% життєвої ємності легень (л/с); МОШ 50 - максимальна обємна швидкість видиху 50% життєвої ємності легень (л/с); МОШ 75 - максимальна обємна швидкість видиху 75% життєвої ємності легень (л/с). Відповідно до отриманих нами результатів в жінок із неспецифічною патологією легень найчастіше мали місце патологічні зміни шийки матки (І група - 22,0% і ІІ група - 26,0%) і трохи рідше - запальні процеси матки і придатків (І група - 20,0% і ІІ група - 16,7%) та порушення менструального циклу (І група - 16,0% і ІІ група - 14,0%). Крім того, представлені дані свідчать про істотну частоту супутньої соматичної захворюваності серед жінок із неспецифічною патологією легень: І група - 36,0% і ІІ група - відповідно 34,0%.В дисертації зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо зниження частоти прееклампсії та фетоплацентарної недостатності у вагітних з неспецифічними захворюваннями легень шляхом вивчення особливостей зовнішнього подиху, показників гемостазу, токсичності крові, стану фетоплацентарного комплексу та удосконалення методів профілактики. 1.В структурі хронічних неспецифічних захворювань легень у вагітних жінок переважають хронічний бронхіт (55,2%) порівняно з бронхіальною астмою (26,6%) та бронхоектатичною хворобою (18,2%). 2.Жінки з хронічним бронхітом складають групу високого ризику (36,0%) щодо розвитку прееклампсії із перевагою артеріальної гіпертензії (78,0%), що розвивається з 28 тижнів вагітності після попереднього загострення основної соматичної патології. 4.Функціональний стан зовнішнього подиху у вагітних із хронічним бронхітом характеризується після 20-21 тижнів вагітності і до розродження достовірним зниженням життєвої ємності легень, обсягу форсованого видиху за першу секунду, пікової і максимальної обємної швидкості видиху. 5.