Частоти розвитку плацентарної недостатності та перинатальних втрат у жінок, які багато народжують, на підставі вивчення результатів клініко-ехографічних, гемостазіологічних і гемодинамічних особливостей. Комплекс лікувально-профілактичних заходів.
Аннотация к работе
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Науковий керівник доктор медичних наук, професор Романенко Тамара Григорівна, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології Офіційні опоненти: плацентарний ехографічний лікувальний доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри акушерства та гінекології доктор медичних наук, професор Товстановська Валентина Олександрівна, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 1 Захист відбудеться “29___”__02__ 2008 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім.Питання акушерської та перинатальної патології у жінок, які багато народжують є досить актуальними для країн з високим рівнем народжуваності, в тому числі й Сирії. Загальновідомим є той факт, що жінки після третіх пологів утворюють групу високого ризику щодо розвитку різних ускладнень вагітності й пологів (И.З Закиров и соавт., 2005; N.Belazi, 2004). Незважаючи на наявні публікації в сучасній літературі з проблеми вагітності й пологів у жінок, які багато народжують не можна вважати всі питання повністю вирішеними. Усе це сукупно вказує на актуальність досліджуваного наукового питання - зниження частоти розвитку ПН у жінок, які багато народжують. Метою наукового дослідження є зниження частоти розвитку плацентарної недостатності та перинатальних втрат у жінок, які багато народжують, на підставі вивчення результатів клініко-ехографічних, допплерометричних, ендокринологічних, гемостазіологічних і гемодинамічних особливостей, а також розробки та впровадження у клінічну практику комплексу лікувально-профілактичних заходів.При цьому були виділені наступні групи: І група - 50 вагітних жінок, які народжують уперше з ПН; У подальшому було проведено клініко-лабораторну і функціональну оцінку ефективності запропонованих лікувально-профілактичних заходів щодо розвитку ПН у 100 вагітних жінок, які багато народжуть, були розділені на дві групи: IV група - 50 вагітних жінок, які одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; Спираючись на наведені результати, слід зазначити що під час попередніх вагітностей спостерігався високий рівень анемії (ІІ група - 70,0% і ІІІ - 82,0%); прееклампсії (ІІ група - 20,0% і ІІІ - 32,0%) і ПН (ІІ група - 16,0% і ІІІ - 28,0%, відповідно). Як свідчать отримані дані, основними ускладненнями в пологах у жінок, які багато народжують, були: передчасний розрив плодових оболонок (І група - 22,0%; ІІ група - 30,0% і ІІІ група - 48,0%) і аномалії пологової діяльності (І група - 12,0%; ІІ група - 22,0% і ІІІ група - 42,0%), хоча можна виділити і значний рівень акушерських кровотеч (І група - 10,0%; ІІ група - 14,0% і ІІІ група - 32,0%). Дуже цікавим є той факт, що в структурі показань до абдомінального розродження у жінок, які багато народжують, переважала гостра гіпоксія плода на фоні декомпенсованої хронічної ПН, але в ІІІ групі це показання становило 41,2%, а в І групі і ІІ групі відповідно: 22,2% та 28,6%.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуального наукового завдання - зниження частоти розвитку ПН та перинатальних втрат у жінок, які багато народжують, на підставі вивчення результатів клініко-ехографічних, допплерометричних, ендокринологічних, гемостазіологічних і гемодинамічнмих особливостей, а також розробки та впровадження у клінічну практику комплексу лікувально-профілактичних заходів. Частота декомпенсованих форм ПН зростає в міру паритету: у жінок, які народжують уперше - 16,0%; у тих, що народжують повторно - 32,0% і у жінок, які багато народжують - 42,0%. У структурі ПН у жінок, які народжують уперше переважає компенсована форма (62,0%); у тих, що народжують повторно - субкомпенсована (46,0%) та декомпенсована (28,0%); у жінок, які багато народжують, частіше трапляється декомпенсована (42,0%) та субкомпенсована (32,0%). Гемостазіологічні порушення у жінок, які багато народжують, починаються з 18-20 тижнів і стосуються тромбоцитарної ланки гемостазу (зниження числа тромбоцитів за одночасного збільшення їх спонтанної агрегації) і активності факторів “внутрішнього” шляху згортання крові (збільшення протромбинового індексу й скорочення активованого часткового тромбопластинового часу). У жінок, які багато народжують, має місце стійка тенденція до зниження всіх показників центральної гемодинаміки (28-30 тижнів) і зміни кислотно-основного стану крові (18-20 тижнів) вбік метаболічного ацидозу, на що вказує дефіцит основ і зниження рівня істинного бікарбонату.