Визначення особливостей формування і функціонування фетоплацентарного комплексу у жінок з уреаплазмово-вірусною інфекцією. Аналіз взаємозв’язку між клінічними, кардіотокографічними, доплерометричними, ендокринологічними, імунологічними змінами у жінок.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: кандидат медичних наук, доцент Геник Наталія Іванівна, державний вищий навчальний заклад "Івано-Франківський національний медичний університет" МОЗ України, доцент кафедри акушерства та гінекології. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Маляр Василь Андрійович, державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний університет" МОН України, завідувач кафедри акушерства та гінекології; Захист дисертації відбудеться 21 червня 2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.02 у державному вищому навчальному закладі «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.На сьогоднішній день в структурі основних причин перинатальної патології провідне місце належить основним збудникам інфекцій, що передаються статевим шляхом які сприяють розвитку інтраамніального інфікування та затримці утробного розвитку плода (В.Н. Незважаючи на велику кількість наукових повідомлень по проблемі інфекцій, які передаються статевим шляхом, публікацій, що торкаються впливу уреаплазмової та поєднаних варіантів уреаплазмово-вірусної інфекції на клінічний перебіг гестаційного періоду і розвиток перинатальної патології практично відсутній. Вивчити особливість перебігу вагітності та пологів, структуру і основні причини перинатальної патології у жінок з уреаплазмово-вірусною інфекцією. Встановити взаємозвязок між клінічними, ехографічними, кардіотокографічними, доплерометричними, ендокринологічними, імунологічними змінами у жінок з уреаплазмово-вірусною інфекцією в період гестації. Розробити і впровадити практичні рекомендації щодо зниження частоти перинатальної патології у жінок з уреаплазмово-вірусною інфекцією на основі удосконалення лікувально-профілактичних заходів.Кожна з двох груп була розділена на 2 підгрупи: підгрупа а) - вагітні з діагностованою уреаплазмовою інфекцією; підгрупа б) - жінки з підтвердженою лабораторними методами поєднаною уреаплазмово-вірусною (герпетичною) інфекцією. Досить часто діагностувався бактеріальний вагіноз (Іа підгрупа - 26,7 % і Іб - 33,3 %; ІІА підгрупа - 30,0 % і ІІБ підгрупа - 30,0%; р>0,05) та ранній гестоз (Іа - підгрупа 23,3% і Іб - 20,0%; ІІА підгрупа 20,0% і ІІБ - 23,3% відповідно; р>0,05). Досить часто зустрічалося багатоводдя (Іа підгрупа - 66,7 % і ІІА підгрупа - 26,7 %; р1<0,05 та Іб підгрупа - 80, 0 % і ІІБ підгрупа - 23,3 %; р<0,05); загроза передчасних пологів (Іа підгрупа - 50,0 % і ІІА підгрупа - 23,3%; р<0,05 та Іб підгрупа - 56,7 % і ІІБ підгрупа - 20,0 %; р<0,05). Так, за нашими результатами дослідження, несвоєчасний розрив плодових оболонок спостерігався у Іа підгрупі у 46,7 % та у ІІА підгрупі у 23,3 %; р<0,05; у Іб підгрупі у 66,7 % та у ІІБ підгрупі у 13,3 %; р<0,05; аномалії пологової діяльності діагностувались у Іа підгрупі - 46,7 % та ІІА підгрупі - 10,0 %; р<0,05; Іб підгрупі - 53,3 % та ІІБ підгрупі - 10,0 %; р<0,05; інтранатальна асфіксія різного ступеня важкості в першій групі вагітних жінок зустрічалась (53,3 % і 63,3 %) та важкого ступеня (3,3 % і 6,7 %) відповідно. Відмічається також достовірне зниження, в порівняннні з контрольною групою (р<0,05), рівнів естріолу (Іа підгрупі до 4,3 ± 0,25 нг/мл та Іб підгрупі 3,7 ± 0,21 нг/мл; ІІА підгрупі 4,1 ± 0,22 нг/мл та ІІБ підгрупі 3,9 ± 0,25 нг/мл); прогестерону (Іа підгрупа 28,18 ± 1,44 нг/мл та Іб підгрупа 32,23 ± 1,54 нг/мл; ІІА підгрупа 31,04 ± 1,5 нг/мл та ІІБ підгрупа 34,07 ± 1,56 нг/мл), а також зростання рівнів ?-фетопротеїну (в Іа та Іб підгрупах 195,1 ± 8,7 МО/мл та 221,77 ± 9,0 МО/мл; в ІІА і ІІБ підгрупах 201,67 ± 9,1 МО/мл та 211,22 ± 11,1 МО/мл відповідно) в порівнянні з контрольною групою (р<0,05), що свідчить про порушення функції фетоплацентарного комплексу.Клінічний перебіг вагітності та пологів у жінок з уреаплазмовою та уреаплазмово - вірусною (герпетичною) інфекцією ускладнюється високою частотою плацентарної недостатності (80,0 % та 83,3 %) з переважанням багатоводдя (66,7 % та 80,0 %); загрози переривання вагітності (50,0 % та 56,7%); загострення хронічної урогенітальної інфекції (30,0 % та 33,3 %), що відбувається на тлі порушень мікробіоценозу статевих шляхів. Наявність уреаплазмової та уреаплазмово-вірусної (герпетичної) інфекції здійснює негативний вплив на перинатальні наслідки пологорозрішення у вигляді високої частоти асфіксії новонароджених легкого (43,3 % та 50,0 %) та важкого ступенів (3,3 % та 6,7 %); внутрішньоутробного інфікування (40,0 % та 43,3 %); затримки внутрішньоутробного розвитку плода (16,7 % та 20,0 %); гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи (16,7 % та 20,0 %) та гіпербілірубінемії (30,0 % та 33,3 %). Плацентарна дисфункція виникає з 22-24 тижнів вагітності та не залежить від наявності моно-ч