Дослідження клінічного плину вагітності і стану новонароджених у жінок із перинатальною патологією. Вивчення аномалій скорочувальної діяльності матки. Роль фетоплацентарного комплексу і змін психосоматичного статусу у порушеннях гуморальної регуляції.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИНауковий керівник доктор медичних наук, професор Баскаков Петро Миколайович, Кримський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Офіційні опоненти доктор медичних наук, професор Камінський В?ячеслав Володимирович, Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та репродуктології доктор медичних наук, професор Гнатко Олена Петрівна, Національний медичний університет ім. акад. Захист дисертації відбудеться “_1_”_червня_ 2004 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ, вул.Мета та задачі дослідження: Метою дослідження стало зниження частоти перинатальної патології в жінок з патологічним прелімінарним періодом на фоні фетоплацентарної недостатності на підставі вивчення особливостей функціонального стану фетоплацентарного комплексу і психосоматичного статусу, а також розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. Для реалізації поставленої мети були запропоновані такі задачі: Вивчити порівняльні аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів і стан новонароджених жінок із патологічним прелімінарним періодом без і на фоні фетоплацентарної недостатності. Встановити зміни психосоматического статусу в жінок із патологічним прелімінарним періодом без і на фоні фетоплацентарної недостатності. Розробити та впровадити практичні рекомендації щодо зниження частоти перинатальної патології в жінок із патологічним прелімінарним періодом на фоні фетоплацентарної недостатності. Особистий внесок здобувача: Планування і проведення всіх досліджень виконано за період з 2000 по 2003 рр. Автором проведено клініко-лабораторне та функціональне обстеження 120 жінок, 30 із яких були із патологічним прелімінарним періодом без фетоплацентарної недостатності і 60 - із патологічним прелімінарним періодом на фоні фетоплацентарної недостатності.Об?єкт, методи та методологія досліджень: Відповідно до поставленої мети і задач нами було обстежено 120 пацієнток, серед яких 90 первородящих з патологічним прелімінарним періодом, що були розділені на такі групи: І група - 30 жінок із патологічним прелімінарним періодом без фетоплацентарної недостатності; ІІ група - 30 жінок із патологічним прелімінарним періодом на фоні фетоплацентарної недостатності, що одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; ІІІ група - 30 жінок із патологічним прелімінарним періодом на фоні фетоплацентарної недостатності, що одержували запропоновану нами методику. При вивченні репродуктивного анамнезу встановлено, що в контрольній групі, практично, всі жінки (93,3%) були первовагітними, а в трьох основних групах цей показник була значно нижче (І група - 63,3%; ІІ - 60,0% і ІІІ - 63,3%). Такі розходження між групами були обумовлені істотним рівнем артифіційних (І група - 23,3%; ІІ - 26,7% і ІІІ - 23,3%) і мимовільних ранніх абортів (І і ІІ групи по 10,0% і ІІІ - 13,3% відповідно). Так, у структурі гінекологічної захворюваності в основних групах можна виділити наявність патологічних змін шийки матки (І група - 13,3%; ІІ - 10,0% і ІІІ - 13,3%); запальні процеси (І група - 10,0%; ІІ - 13,3% і ІІІ - 10,0%) і порушення менструального циклу (І група - 6,7%; ІІ - 10,0% і ІІІ - 13,3% відповідно). Декомпенсовані дихальні рухи плода (1 або більш епізодів тривалістю 30-59 сек; нормальна форма і частота більш 60/хвилину) були відсутні у пацієнток із патологічним прелімінарним періодом без фетоплацентарної недостатності, а при її наявності мали місце в 6,7% випадків.Клінічний перебіг вагітності в жінок із патологічним прелімінарним періодом на фоні фетоплацентарної недостатності характеризується високою частотою анемії вагітних (70,0%); бактеріального вагінозу (30,0%); прееклампсії (23,3%) і загрозою передчасних пологів (20,0%). При розродженні жінок із патологічним прелімінарним періодом на фоні фетоплацентарної недостатності відзначений високий рівень передчасного розриву плодових оболонок (63,3%); різноманітні порушення скорочувальної активності матки мали місце в 93,3% (первинна слабість - у 33,3%; дискоординована пологова діяльність у 23,3%; стрімкі пологи в 20,0% і повторна слабість - у 16,7% випадків) на фоні середньої тривалості безводного періоду - 11,3±1,1 годин. Розродження жінок із патологічним прелімінарним періодом на фоні фетоплацентарної недостатності супроводжується високою частотою пологозбудження або пологостимуляції (96,7%); кесаревих розтинів (46,7%) і операції акушерських щипців (6,7%). Перинатальні наслідки в жінок із патологічним прелімінарним періодом на фоні фетоплацентарної недостатності характеризуються високим рівнем асфіксії новонароджених різноманітного ступеня тяжкості (66,7%) на фоні затримки внутрішньоутробного розвитку плода (63,3%).