Аналіз основних особливостей функціонального стану щитоподібної залози і фетоплацентарного комплексу у жінок із гіпотиреозом. Розробка й впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів щодо зниження передчасних пологів у жінок з гіпотиреозом.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Робота виконана в Ужгородському Національному університеті МОН України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Маляр Василій Андрійович, Ужгородський Національний університет МОН України, завідувач кафедри акушерства та гінекології Корнацька Алла Григорівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, ст.н.с. відділення планування сім”ї та статевого розвитку дітей і підлітків;Hoffman et al., 1999) у 20-30% випадків етіологічним чинником ПП є екстрагенітальна патологія у жінок, в структурі якої головне місце займає тиреоїдна патологія на тлі гіпофункції щитоподібної залози. Все це в сукупності вказує на актуальність досліджуваного наукового питання в рішенні проблеми зниження перинатальної патології у жінок з гіпотиреозом. щитоподібний гіпотиреоз жінка передчасний пологи Метою дослідження явилося зниження частоти ПП у жінок з гіпотиреозом на підставі вивчення клініко-ехографічних, доплерометричних, ендокринологічних, біохімічних і мікробіологічних особливостей, а також розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів. Для реалізації зазначеної мети були поставлені такі завдання: Вивчити особливості преморбідного фону, акушерської та перинатальної патології у жінок з гіпотиреозом. Розробити і впровадити комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо зниження частоти недоношування у жінок з гіпотиреозом.Відповідно до мети і задач даного наукового дослідження було проведено клініко-функціональне і лабораторне дослідження у 100 жінок із гіпотиреозом, розділених на дві групи: І група - 50 жінок із гіпотиреозом, які одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; ІІ група - 50 жінок із гіпотиреозом, проведених по розробленій нами методиці профілактики ПП. При оцінці ступеня тяжкості встановлено явне переважання субклінічного варіанту в обох групах (І - 54,0% і ІІ - 56,0%) порівняно з легким (І - 36,0% і ІІ - 34,0%) і середнім ступенем тяжкості (по 10,0% в кожній групі). Як було вже відзначено вище, на 1 етапі нашого наукового дослідження представлені порівняльні аспекти розродження жінок контрольної і І групи на тлі загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів у жінок із гіпотиреозом. Одержані нами результати свідчать, що в І половині вагітності у жінок І групи основні розходження полягали у високій частоті анемії (контрольна група - 8,0% і 1 - 24,0%); мимовільного переривання вагітності (тільки в І групі - 10,0%) на тлі загрози її переривання (контрольна група - 2,0% і І - 16,0%). При оцінці клінічного перебігу пологів необхідно відзначити також високу частоту передчасного розриву плодових оболонок (контрольна - 10,0% і І - 42,0%); дистреса плода в пологах (контрольна група - 4,0% і І - 22,0%); аномалій пологової діяльності (контрольна група - 4,0% і І - 20,0%) і акушерських кровотеч (контрольна група - 4,0% і І - 14,0% відповідно).У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо зниження частоти ПП у жінок із гіпотиреозом шляхом вивчення клініко-ехографічних, доплерометричних, ендокринологічних, біохімічних і мікробіологічних особливостей, а також розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів. Клінічний перебіг вагітності у жінок із гіпотиреозом характеризується високим рівнем акушерських ускладнень: невиношування (10,0%); анемія (62,0%); плацентарна недостатність (42,0%) і прееклампсія (28,0%), в структурі яких переважають анемія середнього ступеня тяжкості (64,5%); асиметрична форма затримки внутрішньоутробного розвитку плода (71,4%) і прееклампсія легкого ступеня тяжкості (64,3%). Клінічний перебіг пологів у жінок із гіпотиреозом характеризується високою частотою передчасного розриву плодових оболонок (42,0%); дистресу плода (22,0%); аномалій пологової діяльності (20,0%) і акушерських кровотеч (14,0%), що приводить до високого рівня асфіксії новонароджених (24,0%); респіраторного дистрес-синдрому (20,0%) і пологового травматизму (6,0%). Використання запропонованих лікувально-профілактичних заходів у жінок із гіпотиреозом дозволяє знизити частоту невиношування в 2,5 рази; недоношування в 2,0 рази; ФПН - у 1,8 рази; прееклампсії - у 2,0 рази; гестаційної анемії - у 1,3 рази; передчасного розриву плодових оболонок - у 1,5 рази; аномалій пологової діяльності - у 1,7 рази і понизити перинатальні втрати в 3 рази.