Причини внутрішньоутробного інфікування на предгравідарному етапі і під час вагітності. Роль мікробіологічних і вірусологічних факторів у генезі передчасних пологів. Головні особливості системного імунітету у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИНауковий керівник доктор медичних наук, професор Баскаков Петро Миколайович, Кримський державний медичний університет ім. Георгіївського МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Камінський Вячеслав Володимирович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Захист дисертації відбудеться “_3_”_червня_ 2005 року о _11_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.Метою дослідження стало зниження частоти ПП у жінок з інтраамніальним інфікуванням на підставі вивчення особливостей мікробіологічного статусу, системного імунітету і функціонального стану фетоплацентарного комплексу (ФПК), а також розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. Встановити зміни мікробіоценозу статевих шляхів у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням і роль мікробіологічних і вірусологічних факторів у генезі ПП. Зясувати особливості системного імунітету і функціонального стану ФПК у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням. Встановити взаємозвязок між частотою ПП, змінами мікробіологічного і вірусологічного статусу, системного імунітету і функціонального стану ФПК у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням. Показано роль корекції мікробіоценозу статевих шляхів, системного імунітету і порушень у системі „мати-плацента-плід” у профілактиці ПП у жінок із внутрішньоутробним інфікуванням.Відповідно до поставленої мети і задач нами було обстежено 150 пацієнток, серед яких 100 - з внутрішньоутробним інфікуванням, що були розділені на такі групи: І група - 50 жінок з інтраамніальним інфікуванням, що отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; Результати проведеної клінічної характеристики пацієнток свідчать, що середній вік пацієнток контрольної групи склав 21,8±1,5 років, а в двох основних групах цей показник був достовірно вище і не відрізнявся по цих групах - 25,9±1,9 років (р<0,05). Звертає на себе увагу високий рівень артифіційних абортів (І група - 66,0 % і ІІ - 64,0 %); репродуктивних втрат в анамнезі (І група - 42,0 % і ІІ - 40,0 %) і мимовільних ранніх абортів (І група - 20,0 % і ІІ - 22,0 % відповідно). Відповідно до отриманих результатів, сумарний показник в обох групах був достатньо високим (І група - 70,0 % і ІІ - 72,0 %), причому з явним переваженням різноманітних мікст-форм (І група - 48,0 % і ІІ - 50,0%). У структурі різноманітних видів мікроорганізмів варто зазначити на значну частоту мікоплазменої й уреаплазменої інфекції (І група - 22,0 % і ІІ - 24,0 %); хламідійної (І група - 20,0 % і ІІ - 18,0 %); кандидозної (І група - 16,0 % і ІІ - 14,0 %); герпетичної (І група - 12,0 % і ІІ - 10,0 %) і цитомегаловірусної інфекції (І група - 14,0 % і ІІ - 16,0 % відповідно) у порівнянні з гонорейною (І група - 4,0 % і ІІ - 6,0 %) і сифілітичною (по 2,0 % у кожній групі).Серед основних причин інтраамніального інфікування на предгравідарному етапі необхідно виділити наявність урогенітальної інфекції (60,0 %); хронічні запальні процеси репродуктивної системи (44,0 %) і нирок (30,0 %), а також репродуктивні втрати інфекційного генезу: невиношування, передчасні і термінові пологи інфікованими плодами (34,0 %). Клінічний перебіг вагітності в жінок з інтраамніальним інфікуванням ускладнюється ФПН (62,0 %); гестаційною анемією (52,0 %); загостренням урогенітальної інфекції (34,0 %) і порушенням мікробіоценозу статевих шляхів (38,0 %). Частота ПП у жінок з інтраамніальним інфікуванням складає 28,0 %, причому в 28-32 тиж. недоношеність мала місце в 57,1 % спостережень, а в 33-36 тиж. Перинатальні наслідки розродження при інтраамніальному інфікуванні характеризуються високою частотою інтранатальної асфіксії (44,0 %); ЗВУР плода (60,0 %); макроскопічніми ознакими внутрішньоутробного інфікування (28,0 %) і респіраторним дистрес-синдромом (28,0%). У жінок з інтраамніальним інфікуванням порушення мікробіоценозу статевих шляхів починаються з 18-20 тиж. вагітності і характеризуються зниженням кількості лактобацил (76,0 %); біфідобактерій (64,0 %) і молочнокислих стрептококів (42,0 %) при одночасному рості штамів стафілокока (44,0 % - переважливо золотавого) і появі невисокої частоти хламідій (16,0 %); кандид (16,0 %); ешерихій (14,0 %); протея (10,0 %); уреаплазм (10,0 %) і мікоплазм (8,0 %).