Аналіз патології молочних залоз і порушень менструального циклу в дівчат у пубертатному періоді. Розгляд ускладнень у матерів пацієнток як основи порушень циклу і патологій. Методика профілактики антигомотоксичною терапією. Оцінка клінічного перебігу.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. Вдовиченко Юрій Петрович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Корнацька Алла Григорівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, головний науковий співробітник відділення планування сімї та статевого розвитку дітей і підлітків; Захист дисертації відбудеться „_17__”_жовтня_2003року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.Зростання захворюванності молочних залоз по різних вікових групах, що відзначається у всьому світі за останнє десятиліття, значно підвищує інтерес до вивчення основних аспектів їх фізіології і патології. Метою роботи стало зниження частоти і ступеня вираженності патологічних змін молочних залоз у дівчат з порушеннями менструального циклу в пубертатному періоді на підставі вивчення їх клініко-ендокринологічних та ехографічних особливостей, а також розробки та впровадження комплексу діагностичних та лікувально-профілактичних заходів. 2.Зясувати основні фактори ризику розвитку патології молочних залоз у пубертатному періоді. 3.Встановити взаємозвязок між наявністю конкретного варіанту порушень менструального циклу і дисгормональних порушень, а також клінічною симптоматикою і частотою патології молочних залоз у дівчат у пубертатному періоді. 4.Розробити і впровадити практичні рекомендації по зниженню частоти патологічних змін молочних залоз у дівчат у пубертатному періоді з порушеннями менструального циклу.Для рішення поставленої мети і задач було проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне обстеження 100 дівчат із нерегулярним менструальним циклом, що були розподілені на дві групи в залежності від використаних лікувально-профілактичних заходів: І група - 50 дівчат із нерегулярним менструальним циклом, що одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; в залежності від діагностованих ендокринологічних порушень виділяли підгрупи А - 15 пацієнток із гіперандрогенією; Б - 11 із гіперпролактинемією; В - 9 із гіперестрогенією і Г - 15 із гіпоестрогенією; ІІ група - 50 дівчат із нерегулярним менструальним циклом, що одержували запропоновану нами лікувальну методику; в залежності від діагностованих ендокринологічних порушень виділяли пігрупи А - 16 пацієнток із гіперандрогенією; Б - 10 із гіперпролактинемією; В - 10 із гіперестрогенією і Г - 14 із гіпоестрогенією. Як наочно свідчать отримані дані серед матерів дівчат в основних групах у порівнянні з контрольною частіше зустрічалися такі ускладнення, як гестаційна анемія (І група - 46,0%; ІІ - 44,0% і контрольна - 22,0%); фетоплацентарна недостатність (Ігрупа - 32,0%; ІІ - 34,0% і контрольна - 10,0%); прееклампсія (І група - 10,0%; ІІ - 12,0% і контрольна - 4,0%) і загроза переривання вагітності (І група - 12,0%; ІІ - 10,0% і контрольна - 4,0% відповідно). Крім того, серед інтранатальних ускладнень варто зазначити на переваження в І й ІІ групах аномалій пологової діяльності (І група - 20,0%; ІІ - 18,0% і контрольна - 2,0%); абдомінального розродження (І група - 16,0%; ІІ - 14,0% і контрольна - 6,0%); асфіксії різного ступеня тяжкості (І група - 20,0%; ІІ - 22,0% і контрольна - 4,0%); внутрішньоутробного інфікування (І група - 10,0%; ІІ - 8,0% і контрольна - 4,0%) і пологової травми (І група - 6,0%; ІІ - 8,0% і контрольна - 2,0% відповідно). Особливо наочно ці розходження мають місце при оцінці частоти перенесених дитячих інфекцій (І група - 46,0%; ІІ - 50,0% і контрольна - 22,0%); частих респіраторних вірусних інфекцій (І група - 52,0%; ІІ - 50,0% і контрольна - 12,0%); тонзиліту (І група - 22,0%; ІІ - 24,0% і контрольна - 10,0%); пієлонефриту (І група - 16,0%; ІІ - 14,0% і контрольна - 2,0%); бронхіту (І група - 16,0%; ІІ - 14,0% і контрольна - 4,0%); ревматизму (І група - 12,0%; ІІ - 10,0% і контрольна - 2,0%) і пневмоній (І група - 12,0%; ІІ - 10,0% і контрольна - 2,0% відповідно). При візуальному дослідженні молочних залоз у дівчат контрольної-1 підгрупи (дівчата, що не менструюють) було виділено два основних типи розвитку: у 38,9% молочні залози були слабо сформовані і мали вигляд помірно набряклої пігментованої ареоли, а в інших 61,1% - мали конічну форму, невеликі розміри і не повністю сформований сосок.Молочні залози дівчат у пубертатному періоді розвиваються в міру становлення менструальної функції до специфічних морфологічних змін, що залежать не тільки від етапів функціонального розвитку репродуктивної системи, але і від гормональних змін протягом менструального циклу.