Клінічний перебіг віддаленого післяопераційного періоду і частота розвитку патології кукси шийки матки після субтотальної гістеректомії. Особливості функціонального стану шийки матки і мікробіоценозу статевих шляхів після субтотальної гістеректомії.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИНАУКОВИЙ КЕРІВНИК доктор медичних наук, доцент Баскаков Петро Миколайович, Кримський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Київський медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет ім. акад. Захист дисертації відбудеться “_28_”_лютого_ 2003 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ, вул.Дорогожицька, 9).У післяопераційному періоді пацієнтки, що перенесли субтотальну гістеректомію, найчастіше систематично не спостерігаються в гінеколога, унаслідок чого страждає своєчасна діагностика і лікування патологічних станів кукси шийки матки, що розвилися, у тому числі і раку (А.Б.Віницька та співавт., 2001; Е.Е. У цьому плані жінки, що перенесли субтотальну гістеректомію, складають групу високого ризику патології кукси шийки матки (С.Н. Незважаючи на значну кількість наукових публікацій з проблеми патології шийки матки, питання лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів при патології кукси шийки матки потребують подальшого поглибленого вивчення. Метою роботи стало зниження частоти патології кукси шийки матки після субтотальної гістеректомії на підставі результатів вивчення клініко-ендокринологічних, мікробіологічних і морфологічних особливостей, а також розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Вивчити клінічний перебіг віддаленого післяопераційного періоду і визначити частоту розвитку патології кукси шийки матки після субтотальної гістеректомії.Відповідно до поставленої мети і задач нами було обстежено 90 жінок у віці до 40 років, що були розділені на три групи: І група - 30 жінок після субтотальної гістеректомії без яєчників, що одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; ІІ група - 30 жінок після субтотальної гістеректомії без яєчників, що одержували запропоновану нами методику. Так, спочатку були вивчені віддалені наслідки субтотальної гістеректомії (протягом 3-5 років) у жінок І групи (на фоні загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів). Запропонована нами лікувально-профілактична методика містила в собі такі моменти: інтраопераційно: застосування діатермохірургічного методу при відсіканні тіла матки від шийки; максимальне укорочення круглих звязок і їхньої фіксації до культі шийки матки; фіксація кукси шийки матки до апоневрозу вікрілом; Так, в обох основних групах частіше інших зустрічалися серцево-судинні захворювання (І група - 36,7% і ІІ - 33,3%); ендокринна патологія (І група - 26,7% і ІІ - 30,0%); захворювання шлунково-кишкового тракту (І група - 23,3% і ІІ - 26,7%) і нирок (І група - 20,0% і ІІ - 16,7%). Водночас, як було уже відзначено вище, основними інтраопераційними відмінностями в жінок ІІ групи явилися застосування діатермохірургічного методу при відсіканні тіла матки від шийки; максимальне укорочення круглих низок і їхньої фіксації до культі шийки матки, а також фіксація кукси шейки матки до апоневрозу вікрілом.В дисертації зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо зниження частоти патології кукси шийки матки після субтотальної гістеректомії на підставі результатів вивчення клініко-ендокринологічних, мікробіологічних і морфологічних особливостей, а також розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів. Жінки після субтотальної гістеректомії складають групу високого ризику по розвитку патології кукси шийки матки і піхви у віддаленому післяопераційному періоді: цисто-і ректоцеле (по 23,3%) з одночасним випадінням кукси шийки матки (у 10,0%); у 13,3% випадків - гіпертрофія шийки матки; у 10,0% - ендометріоз шийки матки, в 6,7% - поліпи цервікального каналу і міома кукси шийки матки. Стан мікробіоценозу статевих шляхів жінок після субтотальної гістеректомії характеризується зниженням частоти і кількості штамів Corynebacterium spp.; Staphylococcus spp.; Lactobacillus spp. і Bifidobacterium spp. при одночасному збільшенні Streptococcus spp.; Enterococcus spp.; Enterobacterium spp.; Candida spp.; Propionibacterium spp.; Peptostreptococcus spp. і Bacteroides spp., що зберігається протягом всього віддаленого післяопераційного періоду, і є сприятливим фоном для розвитку патології кукси шийки матки.