Профілактика післяопераційних ускладнень у хворих з гнійно-запальними захворюваннями геніталій, які мешкають у зоні радіонуклідного забруднення - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ ГЕНІТАЛІЙ, ЯКІ МЕШКАЮТЬ У ЗОНІ РАДІОНУКЛІДНОГО ЗАБРУДНЕННЯЗахист дисертації відбудеться “_25_”_квітня_ 2003 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ, вул.Дорогожицька, 9). Вивчено особливості клінічного перебігу, частоти і структури післяопераційних ускладнень у разі хірургічного лікування гнійно-запальних захворювань матки і додатків у жінок, які мешкають у різних зонах радіонуклідного забруднення. Встановлено основні фактори ризику, терміни і причини розвитку запальних процесів геніталій у хворих, які мешкають у зоні високого радіонуклідного забруднення, з неефективним консервативним лікуванням цих захворювань. Показано частоту і структуру післяопераційних ускладнень у разі хірургічного лікування гнійно-запальних процесів матки і додатків у залежності від зони радіонуклідного забруднення території проживання.Незважаючи на значну кількість наукових повідомлень з проблеми негативного впливу високого рівня радіонуклідного забруднення на репродуктивне здоровя жінок, а також оперативного лікування гнійно-запальних процесів геніталій, питання профілактики післяопераційної захворюваності у жінок цієї групи вивчені недостатньо, а наявні поодинокі повідомлення носять фрагментарний і несистематизований характер. Метою роботи стало зниження частоти післяопераційних ускладнень у хворих з гнійно-запальними захворюваннями геніталій, які мешкають у зоні радіонуклідного забруднення на підставі вивчення результатів їхнього клінічного перебігу, стану імунного гомеостазу і мікробіоценозу статевих шляхів, а також розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. Встановити особливості стану клітинного імунітету, основні біохімічні і гемостазіологічні зміни до і після оперативного лікування гнійно-запальних захворювань матки і додатків у жінок, що мешкають у зоні високого радіонуклідного забруднення. Розробити і впровадити практичні рекомендації по зниженню частоти післяопераційної захворюваності у разі хірургічного лікування гнійно-запальних процесів матки і додатків у жінок, які мешкають у зоні високого радіонуклідного забруднення. Обєкт дослідження - частота і ступінь тяжкості післяопераційних ускладнень у жінок з гнійно-запальними захворюваннями матки і додатків, які мешкають у різноманітних зонах радіонуклідного забруднення.Так, на першому етапі були проведені клініко-статистичні дослідження 153 випадків оперативного лікування гнійно-запальних захворювань матки та додатків. В залежності від об?єму оперативного втручання були виділені дві групи: I група (76 жінок, яким проведені органозберігаючі операції - від дренування черевної порожнини до двобічної тубектомії) та ІІ група (77 жінок, яким проведено різні варіанти гістеректомії). Крім того, були виділені ІІІ група (41 жінка, які мешкають у ІІІ зоні радіонуклідного забруднення) та IV група (112 жінок, які мешкають в IV зоні радіонуклідного забруднення). Так, V групу склали 30 хворих з гнійно-запальними захворюваннями матки та додатків, які мешкають у ІІІ зоні радіонуклідного забруднення та лікувалися за загальноприйнятими методиками. Порівнюючи кількісне відношення хворих з різним об?ємом оперативного втручання необхідно відмітити, що воно, практично, було рівним - у 76 жінок (49,6%) були проведені органозберігаючі операції - від дренування до двобічної тубектомії водночас з видаленням одного з яєчників; а в 77 (50,4%) - різні варіанти гістеректомії - від надпіхвової ампутації матки без додатків до екстирпації матки з додатками.У разі хірургічного лікування гнійно-запальних захворювань матки і додатків у жінок, що мешкають у зоні високого радіонуклідного забруднення, органозберігаючі операції проводяться в 49,6%, а радикальні - у 50,4%. Частота післяопераційної ускладнень у жінок із гнійно-запальними процесами геніталій, які мешкають у зоні високого радіонуклідного забруднення, характеризувалась збільшенням ранової інфекції в 5,4 рази; перикукситів - у 5,5 разів; інфільтратів малого тазу - у 4 рази і післяопераційного перитоніту - у 3,6 рази. Імуносупресія у хворих з гнійно-запальними захворюваннями геніталій, які мешкають у зоні радіонуклідного забруднення, характеризувалась достовірним зниженням відносного числа Т-“активних” лімфоцитів, Т-хелперів, В-лімфоцитів, фагоцитарного індексу й індексу завершеності фагоцитозу при одночасному збільшенні кількості Т-супресорів, фагоцитарного числа та імунних циркулюючих комплексів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ