Клінічні, ехографічні й ендокринологічні маркери для прогнозування й контролю за клінічним перебігом 1 триместру вагітності у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці. Перинатальні результати розродження жінок, які народжують вперше.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім.Науковий керівник доктор медичних наук Горбунова Ольга Володимирівна, Національна медична академія післядипломної освіти ім. Офіційні опоненти доктор медичних наук, професор Коломійцева Антонина Георгіївна, головний науковий співробітник відділення патології вагітності та пологів ДУ „Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України” доктор медичних наук, професор Ромащенко Оксана Василівна,головний науковий співробітник відділу сексопатології та андрології ДУ „Інститут урології АМН України” Захист дисертації відбудеться “_26_”_червня_ 2008 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім.Успіхи сучасної репродуктології нині створили передумови до розуміння генезу порушень репродуктивної системи у жінок пізнього репродуктивного віку і забезпечили можливість більш глибокого розуміння механізмів НВ у жінок, які вагітніли природним шляхом і за допомогою допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) (Л.Б. Метою дослідження було зниження частоти невиношування й перинатальної патології у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці на основі вивчення клініко-ехографічних, ендокринологічних, метаболічних і мікробіологічних змін, а також удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів. Зясувати частоту і терміни мимовільного переривання вагітності в 1 триместрі у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці залежно від необхідності застосування ДРТ. Встановити найінформативніші клінічні, ехографічні й ендокринологічні маркери для прогнозування й контролю за клінічним перебігом 1 триместру вагітності у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці з урахуванням використання ДРТ. Провести оцінку клінічного перебігу ІІ і ІІІ триместрів вагітності і пологів, функціонального стану фетоплацентарного комплексу, імунологічних, біохімічних і мікробіологічних змін у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці з урахуванням використання ДРТ.Відповідно до мети і завдань нашого наукового дослідження було проведено клініко-функціональне й лабораторне дослідження у 80 жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці (старше 35 років), розподілених на дві групи і дві підгрупи кожна: 1 група - 40 жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці, які одержували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи: підгрупа 1.1 - 20 жінок, у яких вагітність наступила природнім шляхом і підгрупа 1.2 - 20 пацієнток після (ДРТ); 2 група - 40 жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці, проведених за розробленою нами методикою профілактики невиношування: підгрупа 2.1 - 20 жінок, у яких вагітність наступила природним шляхом і підгрупа 2.2 - 20 пацієнток після ДРТ. Запропонована нами методика заснована на використанні впродовж 3-6 місяців до настання вагітності використання наступних моментів: всім пацієнткам з метою імунокорекції призначали системну ензимотерапію препаратом „Вобензім” по 3 капсули 3 рази на день впродовж 2-3 місяців, жінкам з початковими ендокринопатіями й гіпофункцією яєчників додатково призначали антигомотоксичну терапію: препарат „Оваріум-композитум” по 2,2 мл в/м 2 рази на тиждень і препарат „Мулімен” по 10 крапель 3 рази на день впродовж 2-3 місяців; за наявності ускладненого інфекційного анамнезу і при змішаних формах неплідності окрім вищеописаних препаратів призначали „Галіум-Хєєль” по 10 крапель 3 рази на день з 5 по 25 день менструального циклу також впродовж 2-3 місяців. У структурі початкових порушень репродуктивної функції в обох групах частіше зустрічався „чисто” жіночий чинник (1 група - 39,3% і 2 - 41,4%) порівняно з чоловічим (1 група - 32,1% і 2 - 27,6%) і з поєднаним (1 група - 28,6% і 2 - 31,0% відповідно). Згідно з одержаними нами результатами, дизадаптацію системного імунітету в І триместрі у первородящих пізнього репродуктивного віку діагностовано нами вже в 5-6 тиж. вагітності, що підтверджується зниженням числа СД3 (контрольна група - 61,1±5,1%; підгрупа 1.1 - 52,4±4,1%, р<0,05 і підгрупа 1.2 - 40,4±3,2%, р<0,01) і СД4 (контрольна група - 42,2±4,1%; підгрупа 1.1 - 31,7±2,1%, р<0,05 і підгрупа 1.2 - 20,5±1,6%, р<0,01) при одночасному збільшенні числа СД8 (контрольна група - 43,8±5,1%; підгрупа 1.1 - 52,7±4,8%, р<0,05 і підгрупа 1.2 - 53,1±5,1%, р<0,05). Порушення мікробіоценозу статевих шляхів у жінок, які народжують вперше у пізньому репродуктивному віці не залежали від репродуктивного анамнезу і характеризувалися достовірним зниженням числа лактобацил (контрольна група - 6,5±0,2 КУО/мл; підгрупа 1.1 - 4,8±0,3 КУО/мл, р<0,05 і підгрупа 1.2 - 4,7±0,2 КУО/мл, р<0,05) і біфідобактерій (контрольна група - 6,6±0,3 КУО/мл; підгрупа 1.1 - 4,7±0,4 КУО/мл, р<0,05 і підгрупа 1.