Клінічні особливості ускладнених низькорозташованих дуоденальних виразок і систематизація факторів ризику розвитку неспроможності кукси дванадцятипалої кишки. Показання для декомпресії дуоденальної кукси та ефективність внутрішнього її дренування.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ПРОФІЛАКТИКА НЕСПРОМОЖНОСТІ КУКСИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ УСКЛАДНЕНОЇ НИЗЬКОРОЗТАШОВАНОЇ ДУОДЕНАЛЬНОЇ ВИРАЗКИНауковий керівник - доктор медичних наук, професор Гіленко Іван Олексійович Українська медична стоматологічна академія, МОЗ України, завідувач кафедри госпітальної хірургії. Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Полінкевич Броніслав Станіславович Національна медична академія післядипломної освіти ім. доктор медичних наук, професор Дуденко Володимир Григорович Харківський державний медичний університет, МОЗ України, професор кафедри факультетської хірургії. Захист відбудеться „_27_” _вересня_ 2007 р. о __10-00_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.02 при Харківському державному медичному університеті за адресою: (61022, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м.Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки посідає одне з провідних місць серед захворювань шлунково-кишкового тракту з питомою вагою в 28% і поступається за поширеністю лише хронічному гастриту та дуоденіту (В.К. Захворюваність на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки з 1990 по 1999 роки зросла в Україні майже на 40% (В.Ф. Завдяки широкому впровадженню медикаментозної терапії, що впливає на основні фактори ульцерогенезу, досягнуті значні успіхи в лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки (С.І. Для лікування ускладнених виразок дванадцятипалої кишки широко застосовуються радикальні оперативні втручання, які передбачають закриття кукси дванадцятипалої кишки. Тому проблема профілактики неспроможності кукси дванадцятипалої кишки в хірургії ускладнених низькорозташованих дуоденальних виразок не втрачає актуальності та потребує досліджень.Перша група (основна група) - 49 хворих, у яких був застосований комплексний підхід до профілактики неспроможності дуоденальної кукси з використанням розробленого способу пластичного її закриття (патент України на винахід № 49766А від 16.09.02). Друга група (контрольна, група порівняння ) - 66 хворих, у яких закриття дуоденальної кукси проводилося атипово або за допомогою відомих способів, а профілактичні заходи не носили чіткого індивідуального характеру, тобто не були адаптовані до анатомо-морфологічних особливостей виразкового процесу. Загальна кількість ускладнень у пацієнтів із "низькими" дуоденальними виразками в першій групі склала 106 на 49 хворих, у другій - 131 на 66 хворих. При субкомпенсованій стадії хронічних порушень дуоденальної прохідності ширина нижньогоризонтальної та висхідної частин дванадцятипалої кишки була від 4,5 до 6 см, різниця в діаметрах цього відділу кишечнику (порівняно з порожньою кишкою) була не більше 2,5 см, у відповідь на подразнення кишка зменшувала свій попередній діаметр не більше ніж на 1/3. Показання до оперативного лікування хворих з ускладненими низькорозташованими дуоденальними виразками визначалися згідно з висновками ХХ зїзду хірургів України (Тернопіль, 2002) щодо хірургічного лікування виразкової хвороби та рішень з проблеми "Хірургічне лікування ускладнених форм виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки" науково-практичної конференції "Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки.Дисертаційна робота містить теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення наукового завдання, що стосується покращення результатів хірургічного лікування хворих з ускладненою низькорозташованою дуоденальною виразкою, шляхом розроблення та застосування комплексу заходів з профілактики неспроможності кукси дванадцятипалої кишки. Розроблена систематизація факторів, що призводять до неспроможності дуоденальної кукси, допомагає у визначенні етапності, обєму та першочерговості профілактичних заходів, дозволяє індивідуалізувати їх в кожному конкретному випадку. Головну роль у профілактиці неспроможності кукси дванадцятипалої кишки відіграють хірургічні аспекти, що базуються на застосуванні раціонального способу її закриття. Декомпресію кукси дванадцятипалої кишки доцільно проводити за допомогою внутрішнього її дренування, яке виступає як профілактичний захід лише в комбінації з адекватним способом її закриття. Запропонований підхід стосовно профілактики нестійкості швів дуоденальної кукси при хірургічному лікуванні хворих із низькорозташованими виразками дозволив уникнути цього ускладнення післяопераційного періоду.