Вивчення стану репродуктивного здоров’я жінок-операторів ткацького виробництва, які працюють в умовах впливу на організм шуму та вібрації. Обґрунтування комплексу санітарно–гігієнічних рекомендацій з оздоровлення умов праці жінок у ткацькому виробництві.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О.Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Яворовський Олександр Петрович, Національний медичний університет імені О.О. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Бардов Василь Гаврилович, Національний медичний університет імені О.О. Захист відбудеться “8 ”червня 2007 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.В Україні жінки становлять половину працівників, зайнятих у виробництві, а в деяких галузях народного господарства, наприклад, у легкій промисловості, їх чисельність досягає 82%. За даними МОЗ, протягом 2002 року державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснювався на 334 обєктах легкої промисловості, що знаходились у державній власності, де було зайнято 148854 особи, у тому числі 111579 жінок. Тоді як у 2000 році на 414 обєктах легкої промисловості працювало 211423 робітники, у тому числі 155232 - жінки [Г.В. Професія жінок-операторів ткацького виробництва, незважаючи на високу механізацію праці, не виключає ризику виникнення порушень кістково-мязового апарату з розвитком остеохондрозу, спондильозу; порушень кровообігу органів грудної та черевної порожнин, нижніх кінцівок; порушеннь репродуктивної функції, підвищення гінекологічної захворюваності [В.В. Вперше здійснено комплексну оцінку умов праці та досліджено особливості комбінованого впливу шуму та вібрації на стан здоровя (в тому числі репродуктивного) жінок, зайнятих у сучасному ткацькому виробництві; доведено, що серед усіх факторів виробничого середовища шум та вібрація мають домінуючий вплив на репродуктивну функцію жінок; встановлені закономірності порушень здоровя в залежності від рівнів шумового та вібраційного навантаження за умов ізольованої та комбінованої дії цих чинників.Умови праці операторів ткацьких виробництв вивчали з урахуванням особливостей технологічних процесів і виробничого обладнання за показниками основних виробничих факторів: вібрації, шуму, мікроклімату, вмісту пилу у повітрі, освітлення робочих місць, важкості та напруженості праці. Обєктом спостереження були 210 жінок, які працюють у ткацькому виробництві. ІІ група - контрольна - це 90 жінок, які займались адміністративною діяльністю і не були повязані безпосередньо з виробництвом. З урахуванням особливостей впливу досліджуваних факторів, основна група була поділена на дві підгрупи: ІА - жінки, що працюють в умовах комбінованої дії шуму та вібрації, та ІБ - жінки, які зазнають дії лише шуму. При дослідженні статевої функції працівниць основної групи нами встановлено, що серед обстежених 142 жінки (67,6%) перебували у шлюбі, з них 16 (7,6%) - у повторному шлюбі, у 38 (18,0%) - шлюб не був зареєстрований; статевим життям жили усі 210 (100%) жінки, серед них 23 (10,9%) - нерегулярно.В роботі вирішено актуальне наукове завдання - досліджено закономірності впливу шуму, вібрації та їх комбінованої дії на репродуктивну функцію жінок, які працюють у ткацькому виробництві, і розроблено комплекс організаційно-технологічних, санітарно-гігієнічних та медико-соціальних профілактичних заходів. Умови праці жінок, які працюють у ткацьких та підготовчих цехах ткацького виробництва, за рівнем шумового навантаження за робочу зміну, яке перевищує гігієнічний норматив на 8-11 ДБА, відносяться до шкідливих та небезпечних і відповідають класу 3.2 “шкідливі” за “Гігієнічною класифікацєю праці” від 2001 року. Коригований рівень загальної технологічної вібрації на робочих місцях у ткацьких цехах обстежених підприємств, перевищує гранично допустимі рівні. Умови праці за показниками важкості трудового процесу у жінок-ткаль на обстежених підприємствах згідно з “Гігієнічною класифікацією праці” від 2001 року відповідають ІІІ класу “шкідливі” за критеріями навантаження на мязи ніг та тулуба при переміщеннях та кількості нахилів за робочу зміну. У жінок дослідної групи, праця яких повязана з дією шкідливих чинників, у порівнянні з контрольною групою набагато вища захворюваність на запальні процеси реподуктивної сфери (39,1% проти 16,7%), в тричі більша частота патологічних пологів (14,1% проти 5,5%), значно частіше розвивається вторинне безпліддя (7,5% проти 0,8%), у 2 рази частіше виникають ускладнення вагітності, пологів та післяпологового періоду (передчасні пологи, передчасне вилиття навколоплідних вод, слабкість пологової діяльності, оперативні втручання при пологах).