Профілактика меконіальної аспірації у плода - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО АВТОРЕФЕРАТ на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРоботу виконано на кафедрі акушерства та гінекології № 2 Львівського національного медичного університету ім. Науковий керівник:доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Маляр Василь Андрійович, Ужгородський національний університет МОІН України, завідувач кафедри акушерства та гінекології медичного факультету доктор медичних наук, професор Захист дисертації відбудеться „23” травня 2009 р. о 11 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.04 при Львівському національному медичному університеті ім. Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського національного медичного університету ім.(1998) повязують пасаж меконію плодом з розладами його внутрішньоутробного існування. Нарешті, не викликає сумніву доцільність вдосконалення ведення пологів при наявності меконію у навколоплодових водах, прогнозування та профілактики виникнення МА у плода (Р. М. Мета даного дослідження - на основі розробки, апробації і впровадження у практику пологодопоміжних закладів низки діагностичних та профілактичних заходів знизити частоту ускладнення гестаційного процесу МА у плода. Вивчити особливості біофізичної активності плода при ранньому вилитті навколоплодових вод з домішками меконію. Дослідити особливості плодово-плацентарного кровоплину при наявності патологічної біофізичної активності плода.Основну групу спостереження склали 50 роділь з раннім вилиттям навколоплодових вод з домішками меконію при 38-43-тижневому терміні вагітності, яким проводили заходи, скеровані на зниження біофізичної активності плода. Контрольну групу спостереження склали 50 роділь з раннім вилиттям навколоплодових вод з домішками меконію при 38-43-тижневому терміні вагітності, яким не проводили заходи, скеровані на зниження біофізичної активності плода. В усіх випадках при наявності рідкої і у 15 спостереженнях при наявності помірно вязкої консистенції амніотичної рідини (1 підгрупа контрольної групи спостереження) кардіотахографічне дослідження показало наявність задовільного стану плода. Наявність задовільного стану плода при слабому або помірному забарвленні меконієм навколоплодових вод дозволяє, за нашою думкою, розцінювати в цих випадках меконіальний пасаж як фізіологічне явище, повязане з дозріванням шлунково-кишкового тракту та мієлінізацією вегетативної нервової системи плода. У 4 спостереженнях при наявності помірно вязкої консистенції навколоплодових вод були відзначені регулярні, епізодичного характеру звичайні ДРП типу вдих-видих (тривалість епізоду ДРП складала 38,4±5,2 с, інтервал між ДРП не перевищував 6 с), а також поодинокі подвійні, потрійні та миготливі рухи, які відрізнялися короткочасними поверненнями до фази вдиху на фазі видиху.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у вдосконаленні технології допомоги при наявності меконію в амніотичній рідині шляхом визначення ступеню ризику МА, корекції біофізичної активності плода та обрання оптимальної акушерської тактики з метою зниження перинатальної патології. Аномалії пологів (гіпотонічна та дискоординована дисфункція матки), проведення пологостимуляції, розвиток дистресу плода обумовлюють появу ДРП. При цьому реєструються поодинокі нерегулярні або регулярні епізодичного характеру звичайні ДРП типу вдих-видих, подвійні, потрійні, миготливі (з короткочасним поверненням до фази вдиху на фазі видиху), пролонговані (з деякою затримкою видиху) та гикавкоподібні „gasps”, які відрізняються вираженою амплітудою рухів діафрагми та переважанням вдиху над видихом. Поодинокі ДРП типу вдих-видих при наявності рідкої консистенції навколоплодових вод не мають високого прогностичного значення для перинатальних наслідків. Середній ризик МА спостерігається при появі регулярних, епізодичного характеру звичайних ДРП та типу подвійні, потрійні та миготливі у випадках помірно вязкої консистенції амніотичної рідини.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ