Розробка способу формування післяопераційної кукси та її дренування, що запобігав би розвитку післяопераційних ускладнень. Порівняння результатів лікування хворих на атеросклеротичну гангрену із застосуванням даного методу. Репарація м"яких тканин.
Аннотация к работе
Профілактика гнійно-септичних ускладнень при ампутаціях з приводу атеросклеротичної гангрени нижніх кінцівокВідсутність суттєвих зрушень у результатах профілактики та лікування хворих на облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок, ускладнений гангреною, знаходить своє відображення у великій кількості досліджень (Покровский А.В.и соавт., 2000; Абышов Н.С. и соавт., 2005; Степанов Н.Г. и соавт., 2006), у кожному з яких пропонуються нові підходи та рішення. Проблема, повязана з лікуванням хворих на облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок, ускладнений гангреною, має важливе медичне, соціальне та економічне значення. Ураховуючи ці обставини, вивчення причин розвитку ускладнень після ампутації нижньої кінцівки у хворих на облітеруючий атеросклероз, пошук нових методів оперативного лікування в даної категорії пацієнтів залишаються актуальними питаннями цієї проблеми. Вивчити наслідки хірургічного лікування хворих на атеросклеротичну гангрену нижніх кінцівок, що були оперовані із застосуванням існуючих методик. Патогенетично обґрунтовано та впроваджено спосіб ампутації нижніх кінцівок на рівні стегна з викроюванням клаптів у сагітальній площині (Деклараційний патент України на винахід №37810А).Для розвязання поставлених задач проведено аналіз результатів лікування 117 хворих на облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок, ускладнений гангреною, які знаходилися на лікуванні в клініці хірургії та профпатології Луганського державного медичного університету з 1998 по 2006 р. В основну групу хворих включено 56 (47,9%) пацієнтів, при лікуванні яких були використані розроблені способи ампутації нижньої кінцівки на рівні стегна. Аналіз ефективності застосування запропонованих методик для профілактики гнійно-септичних ускладнень при ампутаціях на рівні стегна проводився в порівнянні з результатами лікування 61 (52,1%) пацієнта, що склали групу порівняння. У ході проведеного дослідження в групі порівняння були встановлені такі показання до виконання ампутації нижньої кінцівки на рівні стегна: 1. Більшість ідентифікованих мікроорганізмів склали стафілококи, серед яких найчастіше виділявся Staph. aureus (55,6% пацієнтів), при чіткій тенденції до підвищення ролі St. epidermidis (30,8% хворих), а також S. faecalis (15,4% хворих). У ряді грамнегативних бактерій переважали E. coli (76,5% хворих), значно рідше спостерігалися бактерії роду Proteus (12,9% хворих), Pseudomonas aeruginosa (3,6% хворих) і клебсієла - 1,8%.У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове рішення наукової задачі, що полягає в поліпшенні якості лікування хворих з атеросклеротичною гангреною нижніх кінцівок шляхом оптимізації техніки виконання ампутації нижньої кінцівки на рівні стегна та розробки відповідного інструментарію. Проведене дослідження показало, що загоєння тканин післяампутаційної кукси при застосуванні загальноприйнятих методів виконання ампутації на рівні стегна характеризується пролонгованими запальними змінами, що розвиваються на тлі розладів системи мікроциркуляції, що значно гальмує процеси репарації, при цьому тривалий час у знову утвореній грануляційній тканині зберігаються мікроабсцеси й ознаки вторинного некротизування. Порівняні результати хірургічного лікування хворих розробленим способом та пацієнтів, у яких застосовувались стандартні методики виконання ампутацій, свідчать про те, що в цих хворих лікувальний ефект був стійким, термін одужання був коротше.