Профілактика фетоплацентарної недостатності у жінок, що працюють і проживають в умовах аерогенного навантаження викидами коксохімічного виробництва - Автореферат
Вплив шкідливих викідів коксохімічного виробництва на порушення гомеостазу у вагітних жінок. Впровадження комплексної корекції дизадаптаційних порушень в системі мати–плацента–плід як резерва для зниження перинатальної захворюваності й смертності.
Аннотация к работе
Профілактика фетоплацентарної недостатності у жінок, що працюють і проживають в умовах аерогенного навантаження викидами коксохімічного виробництваВисока поширеність хронічної патології у жінок, несприятливий перебіг вагітності, пологів і післяродового періоду створюють замкнутий цикл: хворий плід - хвора дитина - хворі батьки (А.В. Особливе значення має вплив техногенних забруднень на репродуктивну систему жінок і комплекс “мати - плацента-плід”, оскільки це визначає здоровя майбутніх поколінь (О.О. В коксохімічній промисловості до теперішнього часу 36,5% жінок працюють в шкідливих умовах, підпадаючи під вплив комплексу хімічних речовин різного складу, що використовуються як сировина, проміжні і кінцеві продукти виробництва (В.Г. Мета дослідження: підвищення ефективності профілактики фетоплацентарної недостатності у жінок, що контактують з шкідливими викидами коксохімічного виробництва, шляхом розробки науково обґрунтованої схеми корекції дизадаптаційних порушень в системі мати - плацента - плід. Вперше представлені нові аспекти патогенезу дизадаптаційних зсувів в системі мати - плацента - плід на підставі взаємозвязку порушень клініко-функціональних, біохімічних, імунних і гормональних показників гомеостазу вагітних, що контактують з шкідливими викидами коксохімічного виробництва.Для досягнення поставленої мети і вирішення задач дослідження були вивчені особливості перебігу вагітності й пологів у жінок, що контактують з викидами Авдіївського коксохімічного заводу (АКХЗ) в умовах населеного пункту (група А) і на робочих місцях (група Б), а також стан здоровя їх новонароджених на підставі ретроспективного аналізу 896 історій пологів та історій розвитку новонародженого. З метою оцінки ефективності розробленої профілактики нами було відібрано 383 вагітні жінки, які піддавалися аерогенному навантаженню шкідливими викидами коксохімічного виробництва на заводі (група Б - 190 жінок) і в умовах населеного пункту (група А - 193 жінки) і 163 вагітних, які проживали в “чистому районі”. Так, на I етапі дослідження до групи А увійшли 62 вагітні жінки, які контактували з шкідливими викидами коксохімічного виробництва в умовах населеного пункту; групу Б склали 65 вагітних, котрі працюють на АКХЗ і були повязані з технологічним процесом. Після проведеного поглибленого клініко-лабораторного обстеження у терміні 5-12 тиж. вагітності, на II етапі дослідження всі вагітні були поділені на наступні групи: до I групи (основної) увійшли 64 вагітні, які одержували профілактику ФПН за запропонованою нами схемою. Ця група була також розбита на дві підгрупи: до підгрупи ІІА увійшла 31 вагітна жінка, що зазнали дії викидів даного підприємства в умовах населеного пункту, підгрупу ІІБ - склали 32 вагітні, які працювали на АКХЗ.У дисертації наведені дані щодо профілактики екологічно індукованої фетоплацентарної недостатності у жінок, що контактують зі шкідливими викидами коксохімічного виробництва на підприємстві та в умовах населеного пункту. Клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода і новонародженого у вагітних, що контактують з викидами коксохімічного виробництва, виявив високу частоту ускладнень вагітності і пологів (загрози переривання вагітності - 61,1±1,7%, передчасного відтікання навколоплідних вод - 20,4±1,5%, аномалій пологової діяльності - 10,5±2,4%), основним з яких є розвиток ФПН (34,5% випадків) та супроводжуючі її ХВГП (34,5%) і синдром ЗВУР плода (13,6%). Вагітні, що працюють і проживають в зоні дії викидів коксохімічного виробництва, підпадають під вплив комплексу хімічних сполук (бензол, фенол, толуол, ксилол, нафталін, коксівний пил та ін.), що є основним етіологічним чинником в розвитку патології системи мати - плацента - плід. У жінок, що контактують зі шкідливими речовинами коксохімічного виробництва, порушення гомеостазу характеризується інтенсифікацією процесів перекісного окислення ліпідів, пригніченням антиоксидантної системи, розвитком імунного дисбалансу, зростанням патологічних типів гормональних реакцій адаптації ФПК.