Профілактика фетоплацентарної недостатності у жінок, що працюють і проживають в умовах аерогенного навантаження викидами коксохімічного виробництва - Автореферат

бесплатно 0
4.5 278
Вплив шкідливих викідів коксохімічного виробництва на порушення гомеостазу у вагітних жінок. Впровадження комплексної корекції дизадаптаційних порушень в системі мати–плацента–плід як резерва для зниження перинатальної захворюваності й смертності.


Аннотация к работе
Профілактика фетоплацентарної недостатності у жінок, що працюють і проживають в умовах аерогенного навантаження викидами коксохімічного виробництваВисока поширеність хронічної патології у жінок, несприятливий перебіг вагітності, пологів і післяродового періоду створюють замкнутий цикл: хворий плід - хвора дитина - хворі батьки (А.В. Особливе значення має вплив техногенних забруднень на репродуктивну систему жінок і комплекс “мати - плацента-плід”, оскільки це визначає здоровя майбутніх поколінь (О.О. В коксохімічній промисловості до теперішнього часу 36,5% жінок працюють в шкідливих умовах, підпадаючи під вплив комплексу хімічних речовин різного складу, що використовуються як сировина, проміжні і кінцеві продукти виробництва (В.Г. Мета дослідження: підвищення ефективності профілактики фетоплацентарної недостатності у жінок, що контактують з шкідливими викидами коксохімічного виробництва, шляхом розробки науково обґрунтованої схеми корекції дизадаптаційних порушень в системі мати - плацента - плід. Вперше представлені нові аспекти патогенезу дизадаптаційних зсувів в системі мати - плацента - плід на підставі взаємозвязку порушень клініко-функціональних, біохімічних, імунних і гормональних показників гомеостазу вагітних, що контактують з шкідливими викидами коксохімічного виробництва.Для досягнення поставленої мети і вирішення задач дослідження були вивчені особливості перебігу вагітності й пологів у жінок, що контактують з викидами Авдіївського коксохімічного заводу (АКХЗ) в умовах населеного пункту (група А) і на робочих місцях (група Б), а також стан здоровя їх новонароджених на підставі ретроспективного аналізу 896 історій пологів та історій розвитку новонародженого. З метою оцінки ефективності розробленої профілактики нами було відібрано 383 вагітні жінки, які піддавалися аерогенному навантаженню шкідливими викидами коксохімічного виробництва на заводі (група Б - 190 жінок) і в умовах населеного пункту (група А - 193 жінки) і 163 вагітних, які проживали в “чистому районі”. Так, на I етапі дослідження до групи А увійшли 62 вагітні жінки, які контактували з шкідливими викидами коксохімічного виробництва в умовах населеного пункту; групу Б склали 65 вагітних, котрі працюють на АКХЗ і були повязані з технологічним процесом. Після проведеного поглибленого клініко-лабораторного обстеження у терміні 5-12 тиж. вагітності, на II етапі дослідження всі вагітні були поділені на наступні групи: до I групи (основної) увійшли 64 вагітні, які одержували профілактику ФПН за запропонованою нами схемою. Ця група була також розбита на дві підгрупи: до підгрупи ІІА увійшла 31 вагітна жінка, що зазнали дії викидів даного підприємства в умовах населеного пункту, підгрупу ІІБ - склали 32 вагітні, які працювали на АКХЗ.У дисертації наведені дані щодо профілактики екологічно індукованої фетоплацентарної недостатності у жінок, що контактують зі шкідливими викидами коксохімічного виробництва на підприємстві та в умовах населеного пункту. Клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода і новонародженого у вагітних, що контактують з викидами коксохімічного виробництва, виявив високу частоту ускладнень вагітності і пологів (загрози переривання вагітності - 61,1±1,7%, передчасного відтікання навколоплідних вод - 20,4±1,5%, аномалій пологової діяльності - 10,5±2,4%), основним з яких є розвиток ФПН (34,5% випадків) та супроводжуючі її ХВГП (34,5%) і синдром ЗВУР плода (13,6%). Вагітні, що працюють і проживають в зоні дії викидів коксохімічного виробництва, підпадають під вплив комплексу хімічних сполук (бензол, фенол, толуол, ксилол, нафталін, коксівний пил та ін.), що є основним етіологічним чинником в розвитку патології системи мати - плацента - плід. У жінок, що контактують зі шкідливими речовинами коксохімічного виробництва, порушення гомеостазу характеризується інтенсифікацією процесів перекісного окислення ліпідів, пригніченням антиоксидантної системи, розвитком імунного дисбалансу, зростанням патологічних типів гормональних реакцій адаптації ФПК.

План
.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?