Зниження частоти акушерських ускладнень у вагітних з тиреотоксикозом та нейроциркуляторною астенією на підставі вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу і щитовидної залози. Розробка і впровадження удосконалених лікувальних заходів.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ,Я УКРАЇНИ КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім.Профілактика фетоплацентарної недостатності у вагітних з тиреотоксикозом та нейроциркуляторною астенією. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. На підставі проведення клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження встановлено функціональний стан фетоплацентарного комплексу; щитовидної залози, вивчено рецепторний апарат Т-лімфоцитів та особливостей центральної гемодинаміки у вагітних з тиреотоксикозуом та нейроциркуляторної астенії. Науково обгрунтовано та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології в цій групі жінок на підставі використання комплексу лікувально-профілактичних заходів.При цьому, за останні роки відбувся не тільки ріст соматичної захворюваності серед жінок репродуктивного віку, але і серйозно змінилася її структура з явним переваженням патології щитовидної залози і нейроциркуляторної астенії (В.І. Вагітність і пологи у жінок із тиреотоксикозом супроводжується цілим рядом серйозних ускладнень як з боку матері, так і плоду (Ю.Ю.Бобик, 1990; Г.Ф. Незважаючи на значне число наукових публікацій у вітчизняній і зарубіжній літературі щодо проблеми акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з тиреотоксикозом і нейроциркуляторною астенією неможна вважати всі питання вирішеними, особливо в плані діагностики та профілактики порушень в системі мати-плацента-плід. Метою роботи стало зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з тиреотоксикозом та нейроциркуляторною астенією на підставі вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу і щитовидної залози, рецепторного апарата лімфоцитів і центральної гемодинаміки, а також розробка і впровадження удосконалених лікувально-профілактичних заходів. Зясувати особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу, щитовидної залози, а також рецепторного апарата лімфоцитів і центральної гемодинаміки у вагітних з тиреотоксикозом та нейроциркуляторною астенією.На І етапі проведено клінічний аналіз перебігу вагітності і пологів у 90 жінок з тиреотоксикозом та нейроциркуляторною астенією, що були розділені на три групи: І група - 30 вагітних з нейроциркуляторною астенією; ІІ група - 30 вагітних з тиреотоксикозом; ІІІ група - 30 вагітних з нейроциркуляторною астенією та тиреотоксикозом. На 2 етапі була проведена клініко-лабораторна і функціональна оцінка ефективності розробленої лікувально-профілактичної методики в 30 вагітних, що склали IV групу. При цьому, жінки ІІІ групи одержували загальноприйняту методику, відповідно до рекомендацій М.М.Шехтмана (1998), що містила в собі динамічне використання антигіпоксантів, антиагрегантів, препаратів, що синтезують білок, комплекс вітамінів і за показниками препарати, що містять йод (мерказолін). Отримані нами результати вказують на суттєву відмінність структури основних варіантів нейроциркуляторної астенії по групах. Аналізуючи основні особливості клінічного перебігу I половини вагітності можна відзначити, що серед основних розходжень між I і II групами можна виділити тільки більш високий рівень загрози переривання в жінок з тиреотоксикозом (20,0% у порівнянні з 13,3%; р0,05).Основним ускладненням перебігу вагітності в жінок з тиреотоксикозом та нейроциркуляторною астенією є фетоплацентарна недостатність (93,3%); анемія вагітних (76,7%); загроза переривання вагітності (60,0%) і пізні гестози (56,7%); причому в структурі фетоплацентарної недостатності переважає хронічна гіпоксія плоду (80,0%) і внутрішньоутробна затримка розвитку плоду по асиметричному варіанту (60,0%). Фетоплацентарна недостатність у вагітних з тиреотоксикозом та нейроциркуляторною астенією характеризується в 34-36 тижнів достовірним збільшенням товщини плаценти (до 37,3±0,5 мм), високою частотою її гіпертрофії (70,0%) і гіперехогенних включень (63,3%); зниженням показників кровотоку в матковій артерії, артерії пуповини і внутрішньої сонної артерії плоду, а також зниженим рівнем естріолу (до 93,21±8,34 нмоль/л; p<0,05) і плацентарного лактогену (до 145,62±12,34 нмоль/л; p<0,05). 4.Функціональний стан щитовидної залози у вагітних з тиреотоксикозом та нейроциркуляторною астенією характеризується у терміні 34 - 36 тижнів збільшенням її обсягу (до 27,11±1,93 см3; p<0,05) і маси (до 28,72±2,24 г; p<0,05) при достовірному підвищенні вмісту трийодтиронину (до 3,73±0,21 нмоль/л; p<0,05) і тироксину (до 195,14±9,35 нмоль/л; p<0,05) на фоні одночасного зниження тиреотропного гормону (до 3,10±0,13 ММО/л; p<0,05).