Профілактика ексудативної реакції після екстракапсулярної екстракції вікової катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи шляхом медикаментозної корекції вегетативних порушень - Автореферат
Вивчення вегетативних показників у хворих з неускладненим перебігом постопераційного періоду після екстракапсулярної екстракції вікової катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи. Аналіз функціонального стану вегетативної нервової системи у хворих.
Аннотация к работе
Інститут очних хвороб І тканинної терапії ім. в.п. філатова АМН УКРАЇНИ Профілактика ексудативної реакції після екстракапсулярної екстракції вікової катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи шляхом медикаментозної корекції вегетативних порушеньНауковий керівник - доктор медичних наук, професор Бездітко Павло Андрійович, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри очних хвороб. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Павлюченко Костянтин Павлович, Донецький державний медичний університет ім. доктор медичних наук, старший науковий співробітник Красновид Тетяна Андріївна, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. Захист відбудеться “20 ”червня 2003 р. о 12:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім.Дослідники, які вивчали дану проблему, повязували появу такого постопераційного ускладнення, як ексудативна реакція після екстракапсулярної екстракції катаракти (ЕЕК) з імплантацією ІОЛ, з різними факторами: помилками оперативної техніки [Георгієв Д.С., 1983; Сергієнко М.М. і співавт., 1985], а при проведенні хірургічного втручання без ускладнень - самою операційною травмою, що включає стресс-індукований імунодефіцит [Бездітко П.А. і співавт., 1996], порушеннями в імунній сфері, які приводять до розвитку реакції гіперчутливості уповільненого типу у відповідь на попередню сенсибілізацію до білків тканин ока [Георгієв Д.С., 1983; Стукалов С.Є. і співавт., 1993], вторинною імунологічною недостатністю [Архипова Л.Т. і співавт., 1999, Стукалов С.Є., 1993], реакцією організму на матеріал ІОЛ (поліметилметакрилат, силікон) чи залишки стерилізуючих речовин на ній [Бочаров В.Є. і співавт., 1993;], на віскоеластик, іригаційні розчини [Kruger H., 1989; Boumond E. і співавт., 1993; Stefan C. і співавт., 1996]. Ми припускаємо можливий звязок появи запальної реакції після ЕЕК з імплантацією ІОЛ в залежності від стану ВНС у хворих на вікову катаракту, тому що значну роль у виникненні патологічних процесів в органах і тканинах відіграють порушення нормального функціонування ВНС, які викликають зміни вегетативного, імунного гомеостазу. Вивчити вегетативні показники у хворих з ексудативними реакціями після екстракапсулярної екстракції вікової катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи. Дослідити ускладнення у віддаленому періоді (через 4-6 місяців) після екстракапсулярної екстракції вікової катаракти з імплантацією інтраокулярної лінзи та вивчити залежність між станом вегетативної нервової системи і можливістю їх виникнення. Розроблено метод профілактики ексудативної реакції після екстракапсулярної екстракції вікової катаракти з імплантацією ІОЛ, в основі якого лежить оцінка у хворих на вікову катаракту вихідного (передопераційного) стану вегетативної нервової системи (визначення вегетативного тонусу за допомогою табличного методу і методу варіаційної пульсометрії, вегетативної реактивності проведенням холодової проби) і медикаментозна вегетокорекція виявлених порушень (підвищеної напруги симпатоадреналової системи та зниженої вегетативної реактивності).Обстежено всього 217 осіб (217 очей) з віковими (зрілими у 149 осіб - 68,7% і незрілими у 68 - 31,3%) катарактами до і після ЕЕК з імплантацією задньокамерної ІОЛ віком від 55 до 79 років (з них 101 особа - 46,5% чоловічої і 116 - 53,5% жіночої статі) за період з 1998 по 1999 рік в міській офтальмологічній клінічній лікарні № 14 ім. проф. Хворих у віці від 55 до 64 років було 110 осіб (з них 50 чоловічої та 60 жіночої статі), у віці від 65 до 79 років - 107 осіб (51 чоловічої та 56 жіночої статі). Серед супутніх захворювань у хворих найчастіше відмічені: гіпертонічна хвороба I-II ступеня у 93 осіб (42,9%), ішемічна хвороба серця у 72 осіб (33,2%), 59 осіб (27,2%) були під наглядом невропатолога у молодому віці в звязку з вегетосудинною дистонією. З них 88 чоловічої, 47,1% (у віці 55-64 роки 42 особи, у віці 65-79 років 46 осіб) і 99 жіночої статі, 52,9% (у віці 55-64 роки 50 осіб, у віці 65-79 років 49 осіб), у яких досліджували стан ВНС і яким проводилося тільки зазначене вище традиційне лікування катаракти. На підставі виявленої вегетативної дисфункції у осіб першої групи, в другу групу відібрали 30 пацієнтів з аналогічною дисфункцією ВНС (13 чоловічої статі, 43,3 %, з них у віці 55-64 роки 8 осіб і у віці 65-79 років 5 осіб, та 17 жіночої статі, 56,7%, відповідно - 10 і 7 осіб), яким проводили як традиційне лікування катаракти, так і вегетокоригуючу терапію в до-(симпатолітиком гемітоном) і післяопераційному (антидепресантом депрімом) періодах.