Профілактика дитячого травматизму як один із пріоритетних напрямів охорони здоров’я: сучасні підходи до попередження дитячої смертності та інвалідності - Статья
Дослідження та аналіз сучасних міжнародних підходів до профілактики дитячого травматизму. Визначення перспективних напрямів формування державної політики України щодо попередження дитячої смертності та інвалідності внаслідок дитячого травматизму.
Аннотация к работе
Профілактика дитячого травматизму як один із пріоритетних напрямів охорони здоровя: сучасні підходи до попередження дитячої смертності та інвалідностіМета - вивчити, проаналізувати сучасні міжнародні підходи до профілактики дитячого травматизму; визначити перспективні напрями формування державної політики щодо попередження дитячої смертності та інвалідності внаслідок дитячого травматизму. Вивчено, проаналізовано та узагальнено сучасні міжнародні підходи до профілактики дитячого травматизму як однієї з провідних причин інвалідності дітей та дитячої смертності; визначено перспективні напрями формування та розвитку державної політики у сфері охорони дитячого здоров’я щодо попередження дитячого травматизму. В Європейському регіоні найвищий рівень дитячого травматизму спостерігається в країнах із середнім і низьким рівнем доходів, де реєструється найбільша кількість смертей, а саме п"ять з шести випадків смерті дітей від травм, різниця між країнами з найбільш високою і найбільш низькою смертністю від ненавмисних травм в Європейському регіоні досягає семикратної величини. Високі показники смертності від дитячого травматизму в країнах з низьким і середнім рівнем доходів, таких як країни Центральної та Східної Європи, включаючи Співдружність Незалежних Держав (СНД), повязані з прискореними темпами соціально-економічних і політичних змін, як слід в основі головних причин дитячого травматизму лежать соціально-економічні і екологічні детермінанти, а найбільша частка тягаря травматизму лягає на дітей з найбідніших сімей і на країни, що переживають найбільші соціально-економічні зміни, також є відповідна залежність механізму травм від статі (у хлопчиків показники смертності вище, ніж у дівчаток, хоча у дітей у грудному віці ці відмінності мінімальні, а потім різко зростають у віковій групі 15-19 років) та віку дитини (найбільш високі показники смертності від ненавмисних травм серед дітей у віковій групі до 1 року, за якою йде вікова група 15-19 років) [3, 5, 6, 10, 12]. Найважливішим фактором у попередженні летальних випадків та важких травм дітей внаслідок дорожнього травматизму є регулювання швидкісного режиму (тут має бути низка заходів), оскільки ризик заподіяння травм з летальним результатом зростає із зростанням швидкості в геометричній прогресії, використання спеціальних заходів, що спрямовані на підвищення помітності і дозволяють водіям раніше виявляти вразливих учасників руху, використання ременів безпеки та систем безпеки дітей у автомобілях (обмеження рухливості), що скорочують травматизм на 45-55% і 60-95% відповідно, використання шоломів (мотошоломів, велошоломів), що знижує ризик важкості травм голови у випадку з мотошоломами приблизно на 72%, а зниження ймовірної смерті до 39%, у свою чергу, велошоломи здатні знизити кількість травм голови та мозку на 63-88% [1, 6, 8, 11, 14].