Лікування хворих з внутрішньо суглобовими переломами. Регенерація хрящової тканин. Попередження розвитку дегенеративно-дистрофічних процесів в суглобі. Основні напрямки сучасної хондpопpотекторної терапії. Рентгенологічні особливості загоювання ран.
Аннотация к работе
Академії медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРоботу виконано в Інституті травматології та ортопедії АМН України, м. Наукові керівники: Рибачук Олег Іванович , доктор медичних наук, професор, керівник відділу ортопедії і травматології дорослих Інституту травматології та ортопедії АМН України Офіційні опоненти: Страфун Сергій Семенович, доктор медичних наук, керівник клініки мікрохірургії та реконструктивної хірургії кисті Інституту травматологоії та ортопедії АМН України Захист дисертації відбудеться “29 “травня 2001 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.606.01 при Інституті травматології та ортопедії АМН України за адресою: 01601, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту травматології та ортопедії АМН України за адресою:01601, м.Незважаючи на певні успіхи в консервативному та оперативному лікуванні хворих із внутрішньосуглобовими переломами, які досягнуті за останні роки, частота дегенеративно-дистрофічних процесів у суглобі після травми не зменшується. Основні напрямки сучасної хондропротекторної терапії базуються на застосуванні при лікуванні хворих з внутрішньосуглобовими переломами різних фізичних, медикаментозних засобів та штучних i біологічних замінників синовіальної рідини, що цілеспрямовано впливають на метаболізм кісткової та хрящової тканини, стимулюють біосинтетичні процеси, покращують біомеханічні умови в суглобі та підвищують стійкість хрящової тканини (Гайко Г.В. та ін., 1999). Брак міді в системі цитохромоксидаза-цитохром С інгібує енергетичний цикл клітин та синтез білка, в результаті чого порушуються нормальні процеси остео-i хондрогенеза, як у здорових, так i в ушкоджених кістках,а при внутрішньосуглобових переломах сповільнюється зрощення уламків i викликається розвиток дегенеративно-дистрофічних процесів. Все викладене визначає актуальність і необхідність подальшого вивчення засобів, скерованих на попередження розвитку дегенеративно-дистрофічних процесів у суглобах після внутрішньосуглобових переломів. Мета дослідження - покращити результати лікування хворих із внутрішньосуглобовими переломами кісток на основі попередження розвитку дегенеративно-дистрофічних процесів у травмованому суглобі.Хворі, які приймали одночасно із загальноприйнятими методами лікування препарат “Купір-Cu-51”, склали основну групу, а ті, що препарат “Купір-Cu-51” не приймали, контрольну (Табл.1). З метою отримання достовірних результатів при зрівняльній оцінці лікування хворих із внутрішньосуглобовими переломами розглядали випадки із однотипними локалізаціями переломів кісток. Аналіз лікування проводили за даними клінічного обстеження хворих, оцінками динаміки біохімічних показників крові хворих, рентгенологічних ознак зрощення переломів та характеру ускладнень. Аналіз результатів біохімічних досліджень сироватки крові в експериментальних тварин показав, що при порушенні цілісності кістки відбуваються значні зміни в метаболізмі основних компонентів сполучної тканини, про що свідчить вміст метаболітів основного білка кісткової тканини - колагену та глікозаміногліканів. Порівняльний аналіз біохімічних показників у тварин, що одержували препарат “Купір-Си-51” з показниками тварин контрольної групи показує, що метаболічні порушення, що виникають при травмі кістки, набагато швидше стабілізуються під впливом препарата “Купір-Cu 51” , що сприяє процесу регенерації кістки.Внутрішньосуглобові трансхондріальні пошкодження кісток викликають значні зміни метаболізму колагену, глікозаміногліканів та мінерального обміну кісткової та хрящової тканин. Ранні терміни (7-14 діб) після травми характеризуються високою активністю колагенази, підвищенням вмісту в крові вільної та зниженням білковозвязаної фракцій гідроксипроліну, збільшенням вмісту глікозаміногліканів. Повне заповнення ділянки дефекту кістковою тканиною простежується вже на 14-24 добу, а у суглобовому хрящі-на 30-45 добу остеогенною тканиною, в якій в подальшому зявляються острівці хондроподібної тканини. Застосування препарату міді сприяє більш активному кісткоутворенню, яке характеризується формуванням густої мережі товстих кісткових балок, а також сприяє формуванню хондроїдної тканини в зоні дефекту суглобового хряща та попереджає розвиток дегенеративно-дистрофічних змін. Клініко-рентгенологічні спостереження за особливостями репаративної регенерації кісткової тканини, метаболізмом колагена, глікозаміногліканів та мінеральним обміном у хворих з внутрішньосуглобовими переломами, які в комплексному лікуванні застосовували препарат міді , підтверджує дані експерименту.