Клінічні особливості, перебіг перинатального, пре- і пубертатного періодів у дівчаток-підлітків з порушенням менструального циклу на тлі нервової анорексії. Особливості функціонального стану головного мозку та сімейного мікроклімату на тлі анорексії.
Аннотация к работе
Горького Науково-дослідний інститут медичних проблем сімї АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРоботу виконано в Донецькому національному медичному університеті ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Квашенко Валентина Павлівна, Донецький національний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Сімрок Василь Васильович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології медичного факультету доктор медичних наук, професор, Тучкіна Ірина Олексіївна Харьківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 2 Захист дисертації відбудеться „_23_” __березня__ 2011 р. о 12-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сімї Донецького національного медичного університету ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького національного медичного університету ім.Нервова анорексія, згідно МКБ-10 (10-й перегляд), як прояв патологічного перебігу вікової кризи у підлітковому віці, являє собою розлад, що характеризується навмисним зниженням ваги, викликаним і/ або підтримуваним самим пацієнтом з наявністю системних ендокринних порушень по осі гипоталамус-гіпофіз-статеві залози. Відомо, що порушення менструальної функції в підлітковому віці у дівчат негативно впливають на стан репродуктивної системи і можуть стати причиною серйозних порушень генеративної функції майже до втрати дітородної у майбутньому (І.О. Підвищити ефективність лікування порушень менструального циклу у дівчат-підлітків на тлі нервової анорексії шляхом розробки науковообгрунтованих діагностичних і лікувально-профілактичних заходів з урахуванням характерологічних особливостей і сімейного мікроклімату. Визначити особливості функціонального стану головного мозку та сімейного мікроклімату, характерологічні особливості дівчат-підлітків з порушенням менструального циклу на тлі нервової анорексії. Вперше визначено, що гормональні зміни, які відображають регресію нейроендокринних механізмів регуляції репродуктивної функції до препубертатного рівня знаходять відображення в картині ЕЕГ та в ехографії внутрішніх геніталій пацієнток вже на ініціальному етапі нервової анорексії, а при поновленні менструальної функції нейроендокринні порушення регуляції менструальної функції зберігаються, тому пацієнтки, які перенесли НА, є групою ризику щодо поновлення розладів менструального циклу і потребують спостереження.На першому етапі були оцінені результати анонімного анкетування 500 дівчат-підлітків (13-18 років) та проведений ретроспективний клініко-статистичний аналіз 197 історій хвороб пацієнток (13-18 років) з порушенням менструальної функції за типом гіпоменструального синдрому на тлі дефіциту маси тіла і психоемоційних розладів. На другому етапі був проведений проспективний клініко-статистичний аналіз результатів обстеження 89 дівчаток-підлітків (13-18 років), які звернулися з приводу вторинної аменореї, олігоменореї і дефіциту маси тіла, з встановленим діагнозом нервова анорексія. На третьому етапі була розроблена і впроваджена науково-обґрунтована схема діагностики, лікування та профілактики ПМЦ на тлі НА у дівчат, тому методом випадкової вибірки усі обстежені пацієнтки (група НА (13-18 років)) були розділені на дві групи: основну (n=46), які отримували запропоновані лікувально-профілактичні заходи; групу порівняння (n=43), котрі отримували традиційну терапію. У третю - «2п» увійшли 26 дівчаток з МРІ=13,8 (13,3-14,1) кг/м2, вага яких знаходилася між 10 і дорівнювала 3 центілям, що еквівалентно 2 стандартним відхиленням і відповідає рубриці «помірна білково-енергетична недостатність» (Е44.0 і МКБ-10), МРІ був достовірно нижче МРІ на «2н» і порівнянний з аноректичним пізнім етапом нервової анорексії. Під час УЗД у всіх пацієнток з ПМЦ на тлі НА були зареєстровані зміни, які свідчили про зменшення ехографічних параметрів матки в порівнянні з аналогічними показниками у дівчат контрольної групи: довжини - у 1,2 рази (р<0,05), товщини - у 1,5 рази (р<0,05), ширини - у 1,2 рази (р<0,05); зменшення всіх ехографічних параметрів яєчників у порівнянні з групою контролю: довжини - у 1,1 рази (p<0,05); товщини - у 1,1 рази (p<0,05).ПМФ з ознаками розладу харчової поведінки, такою як НА, зустрічається з частотою 2,2 % у дівчат 13-18 років, у 4,5 % пацієнток з гіпоменструальним синдромом. У дівчат з ПМФ на тлі НА достовірно частіше реєструється: спадкова обтяженість психічними захворюваннями (11,6 %) та ускладнений перебіг перинатального періоду (51,7 %), соматоневрологічні (15,9 %) та соматичні захворювання (хвороби органів травлення - 79,9 %, ЛОР-органів - 37,1 %).