Порівняння перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених при наявності у вагітних "чистого" і поєднаного варіанту сифілітичної і хламідійної інфекції. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу, рецепторний апарат моноцитів і лімфоцитів.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології післядипломної освіти ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ членкор.АМН України та Росії, доктор медичних наук, професор Тимошенко Леонід Васильович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Шупика МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології; Захист дисертації відбудеться "_27_" __лютого__ 2001 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.Мета та задачі дослідження: метою дослідження стало зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень при сифілітичній і хламідійній інфекції на підставі розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів. Вивчити порівняльні аспекти перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених при наявності у вагітних "чистого" і поєднаного варіанту сифілітичної і хламідійної інфекції. Розробити і впровадити комплекс лікувально-профілактичних заходів щодо зниження частоти акушерської і перинатальної патології при поєднанні сифілітичної і хламідійної інфекції. Вперше вивчено порівняльні аспекти акушерської і перинатальної патології у вагітних жінок з сифілітичною і хламідійною інфекцією, причому як у "чистому" варіанті, так і при їх поєднанні. Уточнено ряд клінічних аспектів розвитку акушерської і перинатальної патології у вагітних жінок без і з поєднанням сифілітичної і хламідійної інфекції. вагітність пологи сифілітичний інфекціяДля вирішення поставленої мети і задач було проведено клініко-лабораторне і функціональне обстеження 120 жінок з діагностованою під час даної вагітності сифілітичною і хламідійною інфекцією, причому як в “чистому”, так і в поєднаному варіанті: І група - 30 жінок з хламідійною інфекцією; ІІ група - 30 жінок з сифілітичною інфекцією; ІІІ група - 30 жінок з поєднанням сифілітичної і хламідійної інфекції, яким проводилось загальноприйняте лікування і IV група - 30 жінок з поєднанням сифілітичної і хламідійної інфекції, які лікувались за розробленою нами методикою. Відмінними рисами запропонованої нами лікувально-профілактичної методики явилося використання при поєднанні сифілітичної і хламідійної інфекції антибактеріального препарату вільпрофен (джозаміцин) по 2 г у добу протягом 5-6 тижнів із моменту діагностування. Аналізуючи основні особливості преморбідного фона обстежених жінок всіх чотирьох груп необхідно відзначити, що їх середній вік склав 25,2±2,2 років, а початок статевого життя розпочинався в 16,3±1,4 років. Безумовно, одним з основних пояснень таких розходжень є відношення самої жінки і лікарів, які спостерігають жінку до самого факту наявності інфекції при вагітності. Проте рівень свіжої (26,7% у порівнянні з 13,3%; p<0,05) і рецидивуючої форм (16,7% проти 10,0%; p<0,05) був достовірно вище при поєднанні сифілітичної і хламідійної інфекцій.Перебіг вагітності в жінок при поєднанні сифілітичної і хламідійної інфекції ускладнюється високою частотою мимовільних ранніх (6,7%) і пізніх викиднів (10,7%); фетоплацентарної недостатності (92,9%); анемії вагітних (64,3%) і пізніх гестозів (42,9%). Функціональний стан фетоплацентарного комплексу при поєднанні у вагітних сифілісу і хламідіозу характеризується зменшенням розмірів плоду, кількості навколоплодних вод і передчасного дозрівання плаценти, а також достовірним зменшенням рівня естріолу в 28-32 тижнів, а до 37-38 тижнів додатково до цього достовірно знижується вміст прогестерону, пролактину, хоріонічного гонадотропіну і плацентарного лактогену на фоні одночасного збільшення кортизолу. У вагітних з поєднаною сифілітичною і хламідійною інфекцією виникає імунологічна недостатність, що проявляється з 28-32 тижні достовірним зниженням числа CD3 -лімфоцитів, кількості цих клітин із рецепторами до урокінази і тканинного активатору плазміногена на фоні одночасного збільшення лімфоцитів з рецепторами до тромбіну.