Ретроспективний клініко-статистичний аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів і стану немовлят у жінок з гестаційною патологією нирок. Оцінка мікробіологічного спектру сечі при безсимптомній бактеріурії у жінок з гестаційною патологією нирок.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ПРОФІЛАКТИКА АКУШЕРСЬКИХ І перинатальних УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК З гестаційною ПАТОЛОГІЄЮ НИРОКРоботу виконано в Донецькому державному медичному університеті ім. Науковий керівник: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор ЧАЙКА ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО Донецького державного медичного університету ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Резніченко Галина Іванівна, професор кафедри акушерства та гінекології Запорізької медичної академії післядипломної освіти МОЗ України доктор медичних наук, професор Дашкевич Валентина Євдокимівна, завідувач акушерського відділення екстрагенітальної патології Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (м. Захист дисертації відбудеться 20.12.2006 р. о 13-30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сімї Донецького державного медичного університету ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького державного медичного університету ім.Мета дослідження: Знизити ускладнення перебігу вагітності, пологів і покращити стан немовлят у пацієнток з гестаційною патологією нирок шляхом розробки науково-обґрунтованих схем профілактики і лікування. Провести ретроспективний клініко-статистичний аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів і стану немовлят у жінок з гестаційною патологією нирок. Оцінити мікробіологічний спектр сечі при безсимптомній бактеріурії у жінок з гестаційною патологією нирок. Доповнено дані про особливості перебігу вагітності, пологів і стану немовлят у жінок з гестаційною патологією нирок. Розроблена і впроваджена в практичну охорону здоровя науково обґрунтована схема профілактичних заходів для вагітних груп ризику щодо гестаційної патології нирок, заснована на вивченні деяких показників цитокинів, імунітету і гормонального фону з використанням алгоритму діагностики ІСВШ на етапі жіночої консультації та пологового будинку, застосування поетапної схеми диспансеризації і реабілітації, дозволила покращити перебіг вагітності, пологів і результат для плода і новонародженого.Перед початком обстеження усі пацієнтки були інформовані про характер клінічного дослідження, про препарати, які будуть застосовуватися та можливі побічні ефекти. Для рішення поставлених задач обстежено 164 пацієнтки, з яких 84 жінки склали основну, які отримували лікування за нашою методикою, 60 - групу порівняння, що отримували традиційне лікування, і 20 - контрольну групу (здорові вагітні). За віком обстежувані пацієнтки розподілилися таким чином: до 15-17 років в основний і групі порівняння відповідно було 24 (28,57±4,93 %) і 16 (26,67±5,71 %), 18-20 років - 44 (52,38±5,45 %) і 31 (51,67±6,45 %), 21-25 і більш років - 16 (19,05±4,28 %) і 13 (21,67±5,32 %) жінок, у контрольній групі відповідно 6 (30,00±10,25 %), 10 (50,00±11,18 %) і 4 (20,00±8,94 %). Висока схильність до алергійних реакцій виявлена у 16 (19,05±4,28 %) і 11 (18,33±5,00 %) жінок основної і групи порівняння, з них відповідно у 10 (11,90±3,53 %) і 6 (10,00±3,87 %) мали місце алергійні захворювання (алергійний риніт, поліноз, алергійний дерматит), у контрольній групі цей показник склав 5,00±4,87 %. В обстежених групах було виявлено зниження вмісту досліджуваних імуноглобулінів відносно контрольної групи, і це особливо явно було виражено в групі пацієнток з хронічним пієлонефритом.У дисертаційній роботі приведене нове рішення однієї з важливих задач сучасного акушерства - покращення перебігу вагітності, пологів і стану немовлят у жінок з гестаційною патологією нирок на підставі клініко-лабораторного вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів, вивчення епідеміології захворювань нирок, оцінки мікробного спектру сечі, вивчення деяких показників цитокінів, гормонів, імуноглобулінів, розробки діагностичного і лікувального алгоритмів. Доведено, що в I триместрі вагітності при безсимптомній бактеріурії плацентарний лактоген (22,30±0,70 нмоль/л) та естрадіол (41,73±1,92 нмоль/л) вище, ніж при гострому і хронічному пієлонефриті відповідно на 17,86 % і 10,93 %, а естріол (11,92±0,30 нмоль/л) - на 24,04 %, що свідчило про формування порушень фетоплацентарного комплексу. Виявлено, що в I триместрі вагітності при безсимптомній бактеріурії рівні ІЛ 6 (8,19±0,41 пг/мл) та ІЛ 8 (18,72±0,98 пг/мл) у сироватці крові були нижче на 57,32 %, ніж при гострому, і на 65,63 % - при хронічному пієлонефриті (р<0,05), але вище, ніж у контрольній групі (відповідно 7,81±0,19 і 15,59±0,91 пг/мл). вміст імуноглобулінів G і А при безсимптомній бактеріурії (8,70±0,15 г/л і 0,94±0,02 г/л) був нижче, ніж у контрольній групі, а Ig М - вище (0,86±0,02 г/л). Підвищенням рівня цитокінів і зниженням вмісту імуноглобулінів під час вагітності можна пояснити, чому у вагітних частіше виникає ІСВШ, з огляду на те, що вагітність на фоні безсимптомної бактеріурії обтяжується імунологічними змінами, характерними для фізіологічної вагітності.