Зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із гіпоталамічним синдромом на підставі розробки і впровадження комплексу лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів із використанням медикаментозної і немедикаментозної терапії.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ім.Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України. П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Доктор медичних наук, професор Дашкевич Валентина Євдокимівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, зав. відділення екстрагенітальної патології Захист дисертації відбудеться "12" _жовтня_ 2000 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.Останніми роками відмічається неухильний ріст нейроендокринної патології серед жінок репродуктивного віку, в тому числі і гіпоталамічного синдрому - симптомокомплексу, обумовленого первинною уразкою гіпоталамуса та який проявляється ендокринно-обмінними, психоемоційними та вегетативними порушеннями (Л.І.Іванюта та співавт., 1996; В.Є.Дашкевич та співавт., 1997; І.Б.Вовк, 1998). При гіпоталамічному синдромі наявні в організмі глибокі ендокринні порушення ведуть до складних метаболічних порушень, що можуть вплинути на перебіг вагітності і пологів, розвиток плоду і новонародженого, а в наступному і дітей раннього віку у таких жінок. Метою дослідження стало зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із гіпоталамічним синдромом на підставі розробки комплекса лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів із використанням медикаментозної і немедикаментозної терапії. Вивчити особливості преморбідного фону, перебігу вагітності, пологів, післяпологового і неонатального періодів у жінок з гіпоталамічним синдромом. Розробити і впровадити комплекс лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів у жінок із гіпоталамічним синдромом на підставі поетапного використання медикаментозних і немедикаментозних засобів.На першому - вивчили особливості преморбідного фону, перебіг вагітності, пологів, стан новорождених, віддалений період після родів для матері і дитини (до 1 року) у 50 жінок із ГС - І група. На другому етапі провели клініко-лабораторну оцінку ефективності розробленої нами лікувально-профілактичної методики у 50 жінок із ГС (ІІ група) у порівнянні з узвичаєною методикою (В.Н.Сєров 1997) ведення вагітності і пологів, що мало місце в І групі хворих. Методика лікувально-профілактичних заходів була розроблена з урахуванням отриманих даних про можливі акушерські і перинатальні ускладнення в жінок із ГС під час вагітності, пологів і періоду після пологів (до 1 року). Основними відмінними рисами даної методики є профілактичне і реабілітаційне використання (до вагітності; 6-8 тижнів; 16-20 тижнів; 26-30 тижнів; 34-38 тижнів і 1,5-2 місяця після родів) 10-денного курсу магнезіальної терапії (25% - 10-20 мл на добу); 15-денного курсу засобів, що покращують окислювально-відновні і трофічні процеси в головному мозку (церебролізін 5 мг або пірацетам 1,2-2,4 г на добу), а також 10-денний курс фізіотерапією (ендоназальний електрофорез з вітаміном В1). Аналізуючи основні особливості клінічної характеристики обстежених жінок всіх трьох груп необхідно відмітити, що середній вік жінок із ГС (І та ІІ групи) був достовірно вищим - 31,8±2,8 року порівняно з контрольною - 23,4±2,1 року (р<0,05).Перебіг вагітності у жінок з ГС в 96% випадків ускладнюється ОПГ-гестозами з переважанням середнього ступеня тяжкості (40%) та тяжких форм (24%). У кожному другому випадку (52%) ця патологія починається з 21-25 тижнів вагітності та характеризується переважанням артеріальної гіпертензії (96%) та набряків (78%), а протеїнурія має місце менше ніж в половині спостережень (48%). Частота розвитку фетоплацентарної недостатності у жінок із ГС складає 82%, в її структурі в 68% спостережень зустрічаються сполучні форми. Розвиток основних ускладнень вагітності у жінок з ГС відбувається на фоні декомпенсованих змін ліпідного та вуглеводного обміну, які найбільш виражені, починаючи з 28-32тижнів та характеризуються достовірним підвищенням ХС та ХС-ЛПНЩ на фоні одночасного зниження ХС-ЛПВЩ. При ультразвуковій плаценто-та фетометрії у жінок з ГС найбільш виражені зміни мають місце в 32-33 тиж. та характеризуються достовірним підвищенням частоти гіперехогенних включень в структурі плаценти, контрастування базальної пластини та варикозного розширення судин плаценти при одночасному зменшенні діаметра живота та довжини стегнової кістки.