Вивчення динаміки вмісту серотоніну в крові і тканинах шлунка після виконання ваготомії у тварин. Оцінка у хворих після виконання ваготомії ступіню пригнічення моторно-евакуаторної функції шлунка та ефективності корегуючого впливу серотоніну адипінату.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Профілактика і лікування постваготомічних моторно-евакуаторних розладів у хірургії виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишкиМета роботи: оцінити характер порушень обміну серотоніну після виконання ваготомії в експериментальних умовах, а також у хворих на виразкову хворобу в умовах клініки; на основі отриманих результатів розробити нові, патогенетично обґрунтовані підходи до лікування та профілактики моторно-евакуаторних розладів шлунка в постваготомічному періоді. Вивчити в експерименті динаміку вмісту серотоніну в крові і тканинах шлунка після виконання ваготомії у інтактних тварин і у тварин після моделювання виразки шлунка. Методи дослідження: Визначення концентрації серотоніну і гістаміна в крові і в тканинах шлунка-досліджувалися деякі ланки обміну серотоніну; морфологічне дослідження - вивчення клітинної динаміки у шлунковій стінці; електрогастрографія - реєстрація міоелектричної активності (МЕА) шлунка, рентгенологічне дослідження - досліджувалась моторно-евакуаторна функція шлунка. У 4-ї групи тварин СТВ з пілоропластикою виконувалась після моделювання виразки шлунка, а експериментальним тваринам 5-ї групи після подібного оперативного втручання на фоні експериментальної виразки шлунка внутрішньомязово вводили серотоніну адипінат у добовій дозі 4 мг/кг (по 2 мг/кг через 12 годин) до 6-ти діб післяопераційного періоду. При вивченні обміну серотоніну та гістаміна після виконання ваготомії була простежена динаміка їх концентрації не тільки в транспортному середовищі організму - крові, але й у тканинах шлунка, оскільки шлунок, нарівні з кишечником, бере участь у синтезі цих біогенних амінів, одночасно будучи місцем реалізації їхньої дії.Проведені нами дослідження показали важливе значення порушень серотонінового обміну в розвитку постваготомічних функціональних розладів діяльності шлунка. Парасимпатична денервація ШКТ у щурів викликає порушення обміну біогених амінів, значно знижуючи рівень серотоніну і гістаміна в крові та тканинах шлунка. Виконання селективної і селективної проксимальної ваготомії хворим на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки викликає зниження концентрації серотоніну в крові, що, на фоні застосування в післяопераційному періоді медпрепаратів - антагоністів серотоніну, обумовлює розвиток відносної серотонінової недостатності. Серотоніна адипінат (в добової дозі 20 мг), застосований у хворих комбінованим способом у перші дні після виконання ваготомії, ліквідує дефіцит серотоніну і підсилює міоелектричну активність шлунка, попереджаючи розвиток постваготомічного гастропарезу.