Аналіз ефективності ендоскопічного транспапілярного, лапароскопічного та відкритого методів усунення післяопераційного холедохолітіазу, розробка алгоритму хірургічної тактики. Схема лікування та рекомендації щодо профілактики рецидивного холедохолітіазу.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. Науковий керівник доктор медичних наук, професор Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Желіба Микола Дмитрович, Вінницький національний медичний університет ім. доктор медичних наук, професор Мільков Борис Олегович, Буковинська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри факультетської хірургії з курсом ЛОР та очних хвороб. Захист відбудеться 15 березня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 Вінницького національного медичного університету ім.За різними даними, її частота серед населення розвинених країн знаходиться в межах від 8 до 15%; у 15-30% хворих перебіг ЖКХ ускладнюється холедохолітіазом, який проявляється механічною жовтяницею та симптомами гнійного холангіту (Ничитайло М.Ю., 2002; Kim M.H. et al., 1998). Післяопераційні ускладнення при лікуванні холангіолітіазу спостерігаються у 10-15% хворих, летальність становить 6,9-15,0%, досягаючи максимуму при деструктивних формах гострого холециститу, ускладнених холангіолітіазом та у випадках гострого обтураційного холангіту (Гальперин Э.И. и соавт., 1991; Ничитайло М.Ю. та співавт., 1997, 2003; Огородник П.В., 2002, 2003; Кондратюк О.П., 2002). Впровадження у клінічну практику нових інструментальних технологій, що використовуються у діагностиці жовчнокамяної хвороби (ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатикографія, компютерна томографія) суттєво знизило частоту операцій при деструктивних формах холециститу, зменшило кількість повязаних з цим гнійних післяопераційних ускладнень. Однією з причин незадовільних результатів оперативного лікування хворих на калькульозний холецистит є холедохолітіаз, який діагностується після операції з приводу ЖКХ і який ми назвали післяопераційним. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що було складено алгоритм обстеження пацієнтів з підозрою на післяопераційний холедохолітіаз; уніфіковано показання до застосування різних видів традиційних і малоінвазивних втручань у лікуванні хворих на післяопераційний холедохолітіаз та встановлені причини невдалих спроб малоінвазивного усунення післяопераційного холедохолітіазу; науково обгрунтовано вибір тактики лікування пацієнтів з післяопераційним холедохолітіазом; розроблено схему профілактики цього ускладнення при традиційних та лапароскопічних втручаннях; запропоновано “Спосіб зовнішнього дренування загальної жовчної протоки і підпечінкового простору” (Пат.Дослідження грунтується на аналізі результатів лікування 112 хворих з післяопераційним холедохолітіазом, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у відділі лапароскопічної хірургії і холелітіазу Інституту хірургії та трансплантології АМН України та в хірургічному відділенні Хмельницької обласної клінічної лікарні від 1999 до 2002 року. Лапароскопічний метод лікування післяопераційного холедохолітіазу був застосований 9 хворим другої групи, що становило 8%. Холецистектомію проведено 71 (63,4%) хворому, холецистектомію і холедохолітотомію - 11 (9,8%) пацієнтам, холецистектомію з внутрішнім дренуванням холедоха раніше проводили 1 (0,9%) пацієнту. Термін перебування у стаціонарі пацієнтів з післяопераційним холедохолітіазом становив: 6,51±1,2 дня у пацієнтів першої групи; 14,1±2,3 - у хворих другої групи; 10,7±1,6 - третьої і 20,7±2,9 - четвертої групи (р<0,05). Їх спостерігали у 6 (13,4%) хворих І групи, у 3 (33,3%) хворих ІІ групи, у 4 (22,2%) хворих ІІІ групи й у 21 (52,5%) хворого IV групи.У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення окремих аспектів діагностики, лікування та профілактики післяопераційного холедохолітіазу, що досягнено розробленим та впровадженим алгоритмом діагностики і теоретичним обгрунтуванням диференційованого застосування малоінвазивних методів лікування цієї патології. Найбільш інформативними способами передопераційної діагностики післяопераційного холедохолітіазу у пацієнтів, які перенесли хірургічні втручання на біліарному тракті, є ультразвукове дослідження, черездренажна холангіографія та ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатикографія. Ефективність ультразвукового сканування в нашому дослідженні становила 88,4%; ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатикографії - 97,1%; черездренажної холангіографії 100%. Застосування розробленого алгоритму діагностики післяопераційного холедохолітіазу дозволяє в короткий термін з допомогою мінімального обсягу досліджень не лише встановити наявність холедохолітіазу, а й виявити ускладнення захворювання і супровідну патологію. Ефективність ендоскопічного лікування післяопераційного холедохолітіазу становить 86,2%, добрі і задовільні безпосередні результати відзначено у 97,8%, віддалені - у 95,6%.