Стан кісткової тканини і маркерів кісткового метаболізму у вагітних із захворюваннями печінки. Імунологічна реактивність і обмін кісткової тканини у породіль в залежності від стану мінеральної щільності кісткової тканини, лікувально-профілактичні заходи.
Аннотация к работе
Профілактика і лікування остеопеній у вагітних та породіль із хронічними захворюваннями гепатобіліарної системиВ той же час, проведені в Україні у 1991-1995 рр. дослідження свідчать про те, що клінічні прояви остеопорозу стали виникати у жінок більш молодого віку та у вагітних [Е.П. На сучасному етапі в більшості випадків вагітність розвивається на фоні екстрагенітальної патології, що сприяє порушенню регуляторних процесів в організмі жінки та є однією з ведучих причин, відповідальних за материнську і перинатальну захворюваність і смертність [В.И. Це обумовлює, насамперед, високу ймовірність розвитку серйозних ускладнень як для матері, так і для плода - передчасних пологів, слабості і дискоординації родових сил, патологічної крововтрати в родах і післяпологовому періоді [Т.Ю. Зменшити частоту порушень кальцій-фосфорного обміну та остеопенії у вагітних та породіль із захворюваннями гепатобіліарної системи шляхом вивчення факторів ризику виникнення цієї патології, стану кісткової тканини, маркерів кісткового метаболізму та розробки методів ранньої діагностики, профілактики і лікування даних станів. Оцінити ефективність розробленого методу терапії, в тому числі препарату Кальцій-Д3 Нікомед, на перебіг вагітності у жінок із патологією гепатобіліарної системи, показники маркерів кісткового метаболізму, імунологічну реактивність та на стан МЩКТ кісткової тканини за даними рентгенівської денситометрії у породіль.ІІ група - 30 жінок із захворюваннями гепатобіліарної системи, які були обстежені під час вагітності в терміні 30-32 тижні та в ранньому післяпологовому періоді (30), що отримували препарат «Кальцій-Д3» Нікомед під час вагітності. Середній вік жінок І групи становив (26,93±2,23) роки, ІІ групи - (25,15±2,21) роки, контрольної групи - (23,74 ±1,66). Перебіг вагітності у обстежених групах був ускладнений різноманітною акушерською патологією, серед якої найбільший відсоток в І групі становили хронічна фетоплацентарна недостатність (60%), що супроводжувалася хронічною гіпоксією плода (42,5%), затримкою розвитку плода (7,5%), загрозою переривання вагітності (37,6%), проявами раннього гестозу (40%) та багатоводдям (12,5%). Згідно розподілу за нозологіями, найбільший відсоток у всіх групах обстежених становлять хронічний холецистит І група - 32,5%, ІІ група - 36,7%, та хронічний холецистохолангіт І група - 42,5%, ІІ група - 40%. Спостерігається більший відсоток хронічного гепатиту у І групі 17,5% в порівнянні з показниками ІІ групи.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо діагностики порушень мінерального обміну та стану кісткової тканини у жінок із патологією гепатобіліарної системи шляхом дослідження рівня загального кальцію, фосфору, маркерів кісткової резорбції, показників імунної системи, мінеральної щільності кісткової тканини, розробки необхідних лікувально-профілактичних заходів з включенням комбінованих препаратів кальцію з вітаміном D. У вагітних із патологією гепатобіліарної системи спостерігається дисбаланс вмісту маркерів резорбції кісткової тканини в периферичній крові, що проявляється збільшенням рівня оксипроліну на 97% (р<0,05), лужної фосфатази на 31% (р<0,05) та зниженням кальцію на 14% (р<0,05) і фосфору на 8% (р<0,05). Превентивні заходи щодо розвитку ОП під час вагітності сприяють більш якісній динаміці вагомих маркерів резорбції кісткової тканини таких як лужна фосфатаза і оксипролін. Стан системного імунітету в жінок із патологією ГБС характеризується достовірним зниженням лімфоцитів із рецепторами до СД4 (р<0,05) та СД3 (р<0,05) на фоні збільшення кількості СД8 (р<0,05) при одночасному збільшенні IGG (р<0,05) та IGA (р<0,05), що зберігається до розродження і обумовлене несприятливим впливом вагітності на основну соматичну захворюваність на фоні порушень мінерального обміну. Призначення розробленого лікувально-профілактичного комплексу у вагітних та породіль з патологією гепатобіліарної системи сприяло достовірній позитивній динаміці показників мінеральної щільності кісткової тканини, вмісту маркерів резорбції кісткової тканини та зникненню клінічних проявів остеодефіциту.