Дослідження рівнів норадреналіну і альдостерону в плазмі крові та оцінка їхнього зв"язку з особливостями постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка. Критерії вибору оптимальних режимів профілактики і корекції порушень структури лівого шлуночка.
Аннотация к работе
міністерство охорони здоровя україни ПРОФІЛАКТИКА І КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ СТРУКТУРИ І ФУНКЦІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ІНФАРКТ МІОКАРДА ІЗ ЗУБЦЕМ QНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Багрій Андрій Едуардович, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, професор кафедри внутрішніх хвороб та загальної практики - сімейної медицини факультету інтернатури та післядипломної освіти. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Рудик Юрій Степанович, Державна установа “Інститут терапії ім. доктор медичних наук, професор Сюрін Олексій Авраамович, Кримський державний медичний університет ім. Захист дисертації відбудеться “21” березня 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському державному медичному університеті ім.Постінфарктне ремоделювання ЛШ - процес прогресуючої структурної та функціональної перебудови тканини міокарда й камери ЛШ, який приводить до порушення його геометрії, систолічної та діастолічної функції (Mercadier J.J., 2007; Opie L. et al., 2006; Patten R.D., 2007). Стандартним є тривале використання в таких хворих ?-адренергічних блокаторів (?-АБ), інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ), статинів, антитромботичних препаратів, що мають докази сприятливого впливу на серцево-судинний прогноз, які було отримано у великих рандомізованих контрольованих дослідженнях (Консенсус щодо застосування блокаторів бета-адренергічних рецепторів, 2005; Консенсус щодо застосування інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту при серцево-судинних захворюваннях, 2005; Lopez-Sendon J. et al., 2004). Таким чином, продовження наукового пошуку з оцінки особливостей ремоделювання міокарда ЛШ у хворих, які перенесли ІМ з патологічним зубцем Q, а також з вивчення різних режимів медикаментозної терапії, спрямованих на корекцію виявлених порушень і профілактику їхнього розвитку, представляється нам цілком обґрунтованим. Ціль дослідження: поліпшення профілактики й корекції порушень структури й функції лівого шлуночка у хворих, які перенесли інфаркт міокарда з патологічним зубцем Q. Вивчити зміни структури і функції лівого шлуночка у процесі його постінфарктного ремоделювання у хворих, які перенесли ІМ з патологічним зубцем Q при проспективному спостереженні.Під проспективним спостереженням перебувало 124 хворих, які перенесли ІМ із патологічним зубцем Q (80 чоловіків і 44 жінки, середній вік 66,7 ± 10,5 року). (2006), розвитком значущої дилатації ЛШ у процесі спостереження вважали збільшення індексу кінцево-систолічного обєму ЛШ на 10% і більше від вихідної величини цього показника; істотне зниження систолічної функції ЛШ констатували при зменшенні рівнів ФВ ЛШ на 5% і більше від вихідних значень; значуще порушення діастолічного наповнення ЛШ установлювали при зниженні відношення Е/А трансмітрального кровотоку на 10% і більше від його вихідного рівня. Хворі, які перенесли ІМ, у процесі проспективного динамічного спостереження (тривалістю від 10 до 43 місяців, у середньому, 21,6±12,4 міс.) одержували різні лікарські препарати, що використовувалися з метою кардіо-і вазопротекції, а також для поліпшення прогнозу. Хворі, які перенесли ІМ з патологічним зубцем Q порівняно з групою здорових осіб мали статистично більш високі рівні кінцево-діастолічних і кінцево-систолічних розмірів і обємів ЛШ, розміру лівого передсердя, товщини міжшлуночкової перетинки, індексу маси міокарда ЛШ, рівня пікової швидкості А трансмітрального кровотоку; і вірогідно більш низькі рівні ФВ ЛШ і відношення Е/А пікових швидкостей трансмітрального кровотоку (для всіх порівнюваних пар ознак р <0,05). У хворих, які перенесли ІМ з патологічним зубцем Q, протягом 10-12 місяців спостереження розвиток значущої дилатації ЛШ (із збільшенням індексу кінцево-систолічного обєму ЛШ на 10% і більше від вихідної величини) мало місце в 25,0% випадків; істотне зниження його систолічної функції (при зменшенні рівнів ФВ ЛШ на 5% і більше від її вихідного значення) відзначено в 22,6% випадків; значуще порушення діастолічного наповнення (при зниженні відношення Е/А трансмітрального кровотоку на 10% і більше від його вихідного рівня) - в 36,3% випадків.У дисертації надано теоретичне узагальнення і досягнуте рішення наукового завдання - у хворих, які перенесли інфаркт міокарда з патологічним зубцем Q, з використанням комплексу інструментальних і лабораторних методів при проспективному спостереженні встановлено оптимальні підходи до профілактики і корекції порушень структури і функції лівого шлуночка.