Алгоритм передопераційного обстеження гінекологічних хворих з антифосфоліпідним синдромом. Удосконалення медикаментозної профілактики тромботичних ускладнень шляхом застосування низькомолекулярного антикоагулянту прямої дії рослинного походження.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРобота виконана на кафедрі акушерства та гінекології №1 Одеського державного медичного університету Міністерства охорони здоровя України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Рожковська Наталя Миколаївна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 1 М.І.Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №2 доктор медичних наук, професор Андрієвський Олександр Георгійович, Одеський обласний медичний центр МОЗ України, завідувач відділення гінекології З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного медичного університету МОЗ України (65082, м.Виділення антифосфоліпідного синдрому (АФС) у межах тромбофілічних станів зробило чималий внесок у розуміння ролі аутоімунних процесів при цілій низці патологічних процесів в акушерстві та гінекології (Запорожан В.М., 2003; Рожковська Н.М, 2007). Завдяки успіхам клінічної гемостазіології стало можливим вивчати АФС не тільки як причину звичного невиношування, але і як один з пускових чинників тромбофілії та виникнення тромбозів, враховуючи здатність вовчакового антикоагулянту (ВА) пригнічувати активність протеїнів С і S, тромбомодуліну, які є кофакторами ендотелію та синтезу простацикліну, останній має могутній судинорозширювальний та антиагрегантний потенціал (Макацарія О.Д., 2000; Сенчук А.Я., 2003; Чайка В.К., 2004). За останні роки збільшується число досліджень, присвячених проблемі АФС в акушерстві, а саме його впливу на перебіг і наслідки вагітності, стан плода, а також значенню цієї патології як мультидисциплінарної проблеми. У багатьох європейських країнах вже багато років з метою тривалої та безпечної профілактики тромботичних ускладнень з успіхом застосовується низькомолекулярний антикоагулянт прямої дії пентосан полісульфат SP 54 (Bene-Arznemittel GMBH, Німеччина), що має подібний фармакологічний профіль із низькомолекулярними гепаринами (НМГ). Удосконалити медикаментозну профілактику тромботичних ускладнень шляхом застосування низькомолекулярного антикоагулянту прямої дії рослинного походження і тактику ведення хворих з патологічною продукцією антифосфоліпідних антитіл у післяопераційному періоді.Для досягнення мети дослідження було обстежено 226 жінок віком від 20 до 70 років, у тому числі 98 пацієнток у I триместрі вагітності і 128 хворих з гінекологічною хірургічною патологією (міома матки, аденоміоз, пухлиноподібні утворення яєчників та доброякісні пухлини яєчників). 58 пацієнток із 98, яким вдалося пролонгувати вагітність, були виключені з дослідження, тимчасом як 40 (40,8%) пацієнток з missed abortion утворили I групу. Інші клінічні критерії - тромботичні епізоди в анамнезі та при даній патології (I група - 5 хворих (12,5%), II група - 6 (12,2%)) і тромбоцитопенія (I група - у 3 (7,5%), II група - у 2 хворих (6,1%)) спостерігалися у нашому дослідженні досить рідко і служили додатковими критеріями відбору. У нашому дослідженні найчастішим видом втрат плода у хворих обох груп були мимовільні викидні у терміні до 10 тиж (у I групі 20 (49,4%), в II групі - 16 (31,9%)), незважаючи на те, що ця ознака як самостійний критерій враховувалася лише при триразовому повторенні (за виключенням інших причин) або в поєднанні з іншими типами втрат, тромботичними епізодами та/або тромбоцитопенією (рис.1). За результатами скринінг-тестів з метою виявлення антифосфоліпідних антитіл (визначення ВА і АКЛ при титрі >20 GPL), ВА встановлено у 39 (97,5%) хворих I групи і у 49 (100%) - II групи, а вірогідні титри АКЛ - у 5 (12,5%) і у 6 (12,2%) - I групи і II групи відповідно.У дисертації запропоновано нове рішення актуального завдання сучасного акушерства та гінекології - підвищення ефективності діагностики та профілактики тромботичних ускладнень, зумовлених АФС та патологічною циркуляцією антифосфоліпідних антитіл у хворих після гінекологічних операцій шляхом удосконалення перед-та післяопераційного обстеження та диференційованого застосування напівсинтетичного низькомолекулярного антикоагулянту прямої дії. При передопераційному обстеженні гінекологічних хворих частота патологічної продукції АФА при титрі > 20 GPL складала у I групі 26 випадків (64,3%), у II групі - 49 (38,3%), при цьому клініко-лабораторні ознаки розвинутого АФС виявлялись у 14 (35,7%) - I і у 44 (89,9%) в II групі хворих. Клініко-лабораторними ознаками АФС у обстежених хворих I та II групи були відповідно: звичне невиношування в анамнезі - 77,6 % і 64,3% випадків; тромбози в анамнезі - 5 (12,5%) і 6 (12,2%); захворювання серцево-судинної системи - 17,5% і 28,6%; нервової системи - 10% і 8,1%; хронічна урогегітальна інфекція (Clamidia trachomatis, Mycoplasma spp., Ureaplasma spp.) - 36 (90,9%) випадків в I групі і 42 (85,7%) - у II групі, в тому числі хронічне вірусоносійство (ВПГ-1, ВПГ-2, ЦМВ) - у 43 (48,8%) і 31 (35,3%) жінок відповідно (від усієї виявленої патології) .