Встановлення взаємовідношення скелетної зрілості та періоду статевого розвитку у підлітків. Біомеханічне обґрунтування оптимального та допустимого розміщення шнекового гвинта в проксимальному епіфізі стегнової кістки при профілактичному фізіодезі.
Аннотация к работе
Державна установа "Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України"Захист відбудеться "18" травня 2010 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.606.01 при ДУ "Інститут травматології та ортопедії АМН України" за адресою: 01601, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДУ "Інститут травматології та ортопедії АМН України" (01601, м. Дисертацію присвячено вивченню профілактичного фізіодезу на контрлатеральній "умовно здоровій" стороні при односторонньому юнацькому епіфізеолізі головки стегнової кістки. Встановлено групу ризику для зміщення головки стегнової кістки на контрлатеральній неураженій стороні при односторонньому юнацькому епіфізеолізі та розроблено диференційований підхід до профілактичного фізіодезу, застосування якого дозволило до 50% скоротити показання до проведення зазначеного оперативного втручання та забезпечило відсутність зміщення головки з контрлатеральної "умовно здорової" сторони у 100% пацієнтів з одностороннім юнацьким епіфізеолізом. Разработан алгоритм оценки скелетной зрелости для пациентов подросткового возраста: скелетная зрелость 35-37 баллов отвечает препубертатному периоду полового развития; скелетная зрелость больше 41 балла отвечает пубертатному периоду полового развития; скелетная зрелость 38-41 балл является общей для препубертата, пубертата и периода индукции пубертата, поэтому для определения периода полового развития у пациентов с данным диапазоном скелетной зрелости, необходимо провести дополнительное клинико-лабораторное исследование полового развития.Дані зарубіжної літератури засвідчують, що єдиним лікувальним заходом, який має місце у пацієнтів з юнацьким епіфізеолізом, є оперативний фізіодез головки стегнової кістки (D.D. Polard) керуються наступними обґрунтуваннями на його користь: профілактичний фізіодез зберігає існуюче анатомічне співвідношення епіфіза та метафіза проксимального відділу стегнової кістки, запобігає найменшій можливості зміщення головки. Так, за їх даними, тривале вивчення "natural history" (історії хвороби пацієнтів, яким не проводилося жодне лікування) у хворих на хронічний юнацький епіфізеоліз вказує на сприятливий перебіг захворювання у 80% пацієнтів, а ризик ятрогенного хондролізу чи асептичного некрозу перевищує вигоду профілактичного епіфізіодезу та є обернено пропорційним до ступеня тяжкості епіфізеолізу. Усе вказане вище дало підставу для розробки власного диференційованого підходу до виконання профілактичного фізіодезу головки стегнової кістки пацієнтам з юнацьким епіфізеолізом, який враховував би як скелетну зрілість кульшових суглобів у пацієнта, так і стан функціонування зон росту в залежності від періоду статевого розвитку пацієнта. Розробити диференційований підхід до профілактичного фізіодезу при юнацькому епіфізеолізі головки стегнової кістки в залежності від скелетної зрілості та періоду статевого розвитку.