Основні умови та чинники професійної діяльності вихователів приймальників-розподільників для неповнолітніх (ПРН) МВС України. Розгляд психологічних особливостей неповнолітніх, які утримуються в ПРН. Розробка професіограми та психограми вихователя ПРН.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеняНауковий керівник - кандидат педагогічних наук, професор Юхновець Геннадій Олександрович, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри юридичної психології Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Казміренко Вячеслав Петрович, Інститут соціальної та політичної психології АПН України, завідувач лабораторією фундаментальних та прикладних проблем психології спілкування кандидат юридичних наук Благута Роман Ігорович, Львівський державний університет внутрішніх справ, начальник кафедри кримінального процесу Захист відбудеться 27 квітня 2007 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 у Київському національному університеті внутрішніх справ (03035, м.Хоча загалом протягом 2001-2006 рр., за даними Департаменту кримінальної міліції у справах неповнолітніх Міністерства внутрішніх справ України, кількість злочинів, вчинених неповнолітніми, майже не змінюється, залишаючись щороку в межах двох тисяч, але при цьому якісний аналіз свідчить про значне омолодження підліткової злочинності, збільшення насильницьких проявів при вчиненні ними правопорушень. Приймальники-розподільники для неповнолітніх як структурна складова органів внутрішніх справ виконують важливі завдання попередження злочинності неповнолітніх - недопущення, упередження правопорушень та встановлення джерел, що породжують цю форму відхилень в поведінці дітей та підлітків, прогнозування можливостей криміналізації чи декриміналізації особи, зміни її мотивації, корекції негативних проявів. Вирішення вказаних завдань значною мірою залежить від застосування психолого-педагогічних знань вихователями ПРН, які безпосередньо взаємодіють з неповнолітніми, переосмислення ними цілей та методів профілактичної роботи, що диктуються, в першу чергу, потребами вихованців, сучасною парадигмою освіти підростаючого покоління. Аналіз теоретичних джерел, вивчення досвіду професійного відбору та підготовки фахівців ПРН, узгодженості їх діяльності з сучасними вимогами гуманізації, застосовуванням особистісно орієнтованих, корекційно-реабілітаційних технологій в попередженні злочинності серед неповнолітніх свідчать про важливість проведення психологічних досліджень у цій галузі та необхідність розробки відповідних науково-практичних та навчально-методичних рекомендацій. Дисертаційне дослідження виконано у межах галузевого дослідження і є складовою виконання “Комплексної програми вдосконалення бойової та психологічної підготовки особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ України на 2005-2007 рр.” (наказ МВС України від 27 травня 2005 року № 385), “Концепції розвитку системи освіти МВС України” (наказ МВС України від 15 березня 2006 року № 263) та “Програми розвитку системи освіти МВС України на 2006-2010 рр.”, державної цільової програми “Вчитель” на 2006-2010 рр.Перший розділ „Психологічний аналіз професійної діяльності вихователів приймальників-розподільників для неповнолітніх МВС України” присвячений структурно-функціональному аналізу професійної діяльності вихователя ПРН МВС України та обґрунтування необхідності її психологічного вивчення, що зумовлено багатьма причинами. „Історичні передумови становлення і сучасний стан роботи з попередження бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх” розглянуто досягнення і недоліки протидії злочинності та правопорушенням неповнолітніх за роки функціонування приймальників-розподільників для в Україні. Автором визначено етапи становлення служби ПРН: 1) дореволюційний (з першої половини XVIII ст. до 1917 р.) - створення служб тимчасового утримання малолітніх бродяг та правопорушників, виправних притулків та колоній, що належали як відомствам соціально-опікунського характеру, так і були створені міністерствами (Міністерством внутрішніх справ, Міністерством справедливості, Міністерством освіти) в неспецифічній для опіки формі; 2) післяреволюційний (1917-1941 рр.) - створення спеціальних установ з примусовим виховуючим режимом, в тому числі приймальників-розподільників та колоній для неповнолітніх; 3) післявоєнний та подальшого формування служби ПРН - характеризується якісними змінами в здійсненні виховної та профілактичної роботи, створенням необхідної нормативно-правової, матеріально-технічної та кадрової бази. Вона належить до професій типу „людина - людина”, класу „пошуково-гностичних”, за ознаками основних засобів праці - з переважанням функціональних засобів праці, групи „професії, що повязані з працею в приміщеннях з нормальним мікрокліматом та в пенітенціарних умовах з підвищеною відповідальністю”. Визначення притаманних діяльності педагогічних працівників ПРН особливостей свідчить, що вона висуває високі вимоги до вихователя і відповідно, вимагає науково-обґрунтованого підходу до професійного відбору кадрів, удосконалення їх психологічної підготовки.