Дослідження історії і основ проектування систем "людина-машина" в інженерній психології як складної системи, замкнутого або незамкнутого контура, в якій людина взаємодіє з технічним пристроєм в процесі виробництва, управління або обробки інформації.
Аннотация к работе
Наступний етап - етап системотехнічнога проектування - характеризується поєднанням окремих пристроїв у цілісну систему з урахуванням особливостей їхнього взаємозвязку. У межах рівнокомпонентного підходу людина і техніка розглядаються як рівні компоненти СЛМ, проектування яких здійснюється паралельно, одночасно, а інколи технічна система проектується раніше. З розвитком інженерно-психологічних досліджень дедалі більше визначались однобічність і обмеженість рівнокомпонентного підходу, частіше виникала необхідність розробки нового підходу до аналізу СЛМ, коли оператора потрібно розглядати як людину з притаманними їй психологічними якостями, властивостями, життєвим і професійним досвідом. Основним положенням цього підходу є проектування діяльності людини і її функцій, а технічні засоби проектуються як такі, що забезпечують цю діяльність. На наступних етапах відбувається конкретна розробка різних варіантів інженерно-психологічного забезпечення проектування СЛМ, на яких вирішуються або уточнюються питання розподілу функцій у системі, кількості операторів, алгоритму їхньої роботи, проектування засобів відображення інформації, органів управління та організації робочих місць, розробки необхідної документації, забезпечення відповідних нормальних умов діяльності.
Список литературы
1. Авиационные цифровые системы контроля и управления / Под ред. В. А. Мясникова, В. П. Петрова. Л., 1976.
2. А. с. 760166 (СССР). Устройство для оценки деятельности операторов систем управления / А. Е. Алексеев, В. И. Иванов, К. В. Людвичек. - Опубл. в Б. И. 1980. № 32.
3. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. М., 1977.
4. Анохин П. К. Почерки по физиологии функциональных систем. М., 1975.
5. Антонов А. В., Трофимов Ю. Л. Восприятие различных форм внетек-стовой информации. К., 1975.
6. Ахутин В. М. Поэтапное моделирование и синтез адаптивных биотехнических и эрратических систем // Инженерная психология: теория, методология, практическое применение. М., 1977. С. 149-181.
7. Бардин К. В. Проблема порогов чувствительности и психофизические методы. М., 1976.
8. Бедный Г. 3. Совершенствование нормирования труда: психофизиологический аспект. М., 1978.
9. Береговой Г. Т. Проблемы психологии в космических полетах // Инженерная психология: теория, методология, практическое применение. М., 1977. С. 258-265.
10. Биомеханика систем «человек-машина» / Под ред. К. В. Фролова. М., 1981.
11. Бобнева М. И. Техническая психология. М., 1966.
12. Борисов С. В. Изменение уровня обученности операторов в процессе приобретения, утраты и восстановления навыков // Прикладные вопросы инженерной психологии. Таганрог, 1974. С. 106-109.
13. Бокарев В. А. Кибернетика и военное дело. М., 1969.
14. Бондаровская В. М. Психологические вопросы проектирования и эксплуатации диалоговых автоматизированных систем. К., 1980.