Класифікація випарних апаратів, особливості їх будови та механізм функціонування. Техніко-економічне обґрунтування конструкції апарату з виносною гріючою камерою, його призначення для випарювання електролітичних лугів. Розрахунок і вибір апарату.
Аннотация к работе
В структурі важкої промисловості вона посідає четверте місце за обсягами виробленої продукції і числом працівників, зайнятих в цій промисловості виробляє продукцію, використовуючи хімічні методи переробки сировини й матеріалів. У галузевій структурі хімічної промисловості виділяють дві великі галузі: основна (неорганічна) хімія і промисловість органічного синтезу. Хімічна промисловість характеризується високою матеріалоємністю, високою енергоємністю і низькою трудоємністю. Матеріалоємність і енергоємність українських підприємств цієї галузі промисловості в кілька разів перевищує матеріалоємність і енергоємність їх закордонних аналогів. В структурі персоналу зайнятого в хімічній промисловості на допоміжне господарство припадає до 60% його загальної кількості.Різні конструкції випарних апаратів, які застосовуються в промисловості, можна класифікувати за типом поверхні нагрівання (парові сорочки, змійовики) та за її розташуванням в просторі (апарати з вертикальною, горизонтальною, іноді з похилою граючою камерою), за родом теплоносія (водяна пара, високотемпературні теплоносії, електричний струм та ін.), а також в залежності від того, чи рухається теплоносій ззовні чи всередині труб граючої камери. Однак більш суттєвою ознакою класифікації випарних апаратів, які характеризують інтенсивність їх дії, слід рахувати вигляд і кратність циркуляції розчину. Випарні апарати ділять також на апарати прямоточні, в яких випарювання розчину проходить за один прохід через апарат без циркуляції розчину і апарати, які працюють з багатократною циркуляцією розчину. Розчин поступає в апарат над верхньою трубною решіткою і опускається по циркуляційній трубі вниз. Розчин, який поступає на випарювання, опускається вниз по каналу кільцевого поперечного перерізу, утвореного стінками корпусу підвісної камери і стінками корпусу апарату.При швидкостях 0,25-1,5 м/с, з якими рухається розчин в апаратах з природною циркуляцією не вдається попередити відкладення твердих залишків на поверхні теплообміну. Забруднення поверхні теплообміну при випарюванні кристалізаційних розчинів можна значно зменшити шляхом збільшення швидкості циркуляції розчину і винесенням зони кипіння за межі гріючої камери. В апараті з винесеною зоною кипіння (рис.1.9) випарюваний розчин поступає знизу в гріючу камеру 1 і, піднімаючись по трубах (довжиною 5 м) вверх, внаслідок гідростатичного тиску не закипає в них. Після виходу з кипятильних труб розчин поступає в розширювальну доверху трубу закипання 2, встановлену над гріючою камерою в нижній частині сепаратора 3. внаслідок пониження тиску в цій трубі розчин закипає і пароутворення проходить за межами поверхні обігріву.Конструкція проектованого випарного апарату задовольняє ряд загальних вимог, до числа яких відносяться: висока продуктивність і інтенсивність теплопередачі при можливо меншому обємі апарату і витраті матеріалу на його виготовлення; Разом з тим проектований апарат задовольняє всім фізико-хімічним властивостям випарювального розчину. Високий коефіцієнт теплопередачі та великі продуктивності досягаються шляхом збільшення швидкості циркуляції розчину. Діаметр сепаратора становить 3200 мм, діаметр трубок 38?2 мм, довжина трубок 5000 мм. Робоча температура в трубному просторі становить 120 0С, в міжтрубному становить 187,1 0С, робочий тиск в трубному просторі - 0,6 МПА, в міжтрубному - 1,2 МПА.Розчин як правило знаходиться в апараті при своїй кінцевій концентрації; для стійкої роботи в апараті повинна міститись значна кількість рідини, щоб поступлення слабкого розчину не знижувало помітно концентрацію розчину, який знаходиться в апараті. Для створення таких умов, апарат заповнюють при пуску слабким розчином і доводять його концентрацію до кінцевої шляхом періодичного випарювання при постійному рівні (або зразу заповнюють апарат концентрованим розчином), після чого переходять на неперервну подачу слабкого розчину з відведенням відповідної кількості упареного розчину. При обслуговуванні випарних апаратів необхідно слідкувати за підтриманням рівня рідини на певній висоті, який в апаратах неперервної дії регулюється відведенням упареного розчину. Процес випарювання сильно залежить від температури, яка контролюється термометром, що вимірює температуру розчину в апараті; манометри вимірюють тиск гріючої та вторинної пари. Якщо умови в апараті задовільні для проведення ремонтних робіт, то проводять оформлення належної ремонтної документації: акт здачі в ремонт, наряд-допуск на проведення вогневих робіт.При проведенні монтажу, експлуатації і ремонті випарного апарату потрібно строго дотримуватися правил і норм техніки безпеки і охорони праці. Порушення норм, вимог і правил техніки безпеки і охорони праці може призвести до виникнення аварії або нещасного випадку. Шкідливість і небезпечність виробництва визначається: наявністю шкідливих речовин, які можуть викликати отруєння обслуговуючого та ремонтного персоналу; наявністю обертових частин і механізмів, що може призвести до травмування при порушеннях правил експлуатац
План
Зміст
Вступ
1. Класифікація випарних апаратів
1.1 Будова і робота проектованого апарату
1.2 Техніко-економічне обґрунтування конструкції проектованого апарату
1.3 Обслуговування і ремонт апарату
1.4 Техніка безпеки і охорона навколишнього середовища