Проект підприємства по виробництву шкіряного напівфабрикату для верху взуття підвищеної водостійкості із сировини ВРХ (крупна) потужністю 120 млн. кв. на дм на рік - Дипломная работа
Вибір і характеристика перероблюваної сировини та напівфабрикату. Виробнича структура підприємств шкіряної промисловості, технічне нормування праці. Розрахунок сировинного майданчика. Собівартість, прибуток і рентабельність продукції підприємства.
Аннотация к работе
Шкіряний та хутровий напівфабрикат - вичинені, а іноді пофарбовані та розкроєні шкури і шкурки диких та свійських тварин, з яких ще не виготовлені шкіряні та хутряні вироби. Використання для їх виготовлення різних видів сировини зумовлює суттєву відмінність товарних і технологічних властивостей готових виробів. Для розвитку шкіряно-хутрової промисловості важливим є зростання сировинної бази, покращення якості сировини, що значною мірою залежить від розвитку тваринництва і звірівництва, товарознавства, організації заготівель та зберігання сировини.Відповідно до завдання курсового проектування був запропонований такий асортимент перероблювальної сировини: крупна сировина зі шкур ВРХ, а саме - бичок, ялівка та бугай. Шкури ВРХ, які по всій чепрачній частині мають структуру I-II класу при відповідній масі і товщині у стандартній точці огузка не менше 4, 5 мм, особливо цінні для виробництва кондиційної підошовної шкіри, а також технічної шкіри відповідального призначення [2]. Прийом по кількості шкур в партії проводять на 100% шкур в партії. Перевірку відповідності сорту шкур в партії до вимогам стандарту проводять на 10% шкур, але не менше 10 штук. Залежно від того, які шкіри обробляються та для чого їх застосовуватимуть, існує безліч методик по їх виробництву.Воно базується н самостійній, ініціативній, систематичній, на власний ризик, діяльності по виробництву продукції, надання послуг і зайняттю торгівлею і має на меті сприяння прибутку. Недосяжні або досяжні частково цілі спричиняють певні негативні наслідки, зокрема блокування прагнення працівників ефективно господарювати і зменшення рівня їх мотивації, погіршення показників інноваційної, виробничої і соціальної діяльності підприємства, зниження конкурентоспроможності його продукції на ринку. по-четверте, з огляду на динаміку ефективності виробництва множинні цілі підприємства повинні бути взаємно підтримуючими, тобто дії і рішення, що необхідні для досягнення однієї мети, мають не перешкоджати реалізації інших цілей. Основні цехи виготовляють продукцію, призначену для реалізації на сторону, тобто продукцію, що визначає профіль та спеціалізацію підприємства. З метою вирішення цього завдання в процесі розробки виробничої програми на всіх рівнях потрібно дотримуватись таких вимог: - правильного визначення потреби в продукції, що випускається, і обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживача; Прибуток - система економічних відносин між підприємцями (роботодавцями-власниками засобів виробництва) і найманими працівниками щодо виробництва, розподілу та привласнення створеної додаткової вартості, яка відособлюється у вигляді надлишку над витратами вкладеного капіталу.Головною метою шкіряно-хутрового виробництва є одержання зі шкур тварин шкіри та хутра, з яких виготовляють різноманітні товари: взуття, галантерейні вироби, одяг тощо. У шкіряному виробництві переробляються шкурки свійських тварин майже усіх видів: великої рогатої худоби (ВРХ), овець, кіз, свиней, коней, мулів, ослів, верблюдів, оленів.
Вывод
Головною метою шкіряно-хутрового виробництва є одержання зі шкур тварин шкіри та хутра, з яких виготовляють різноманітні товари: взуття, галантерейні вироби, одяг тощо.
Головним джерелом сировини для шкіряно-хутрового виробництва є тваринництво. У шкіряному виробництві переробляються шкурки свійських тварин майже усіх видів: великої рогатої худоби (ВРХ), овець, кіз, свиней, коней, мулів, ослів, верблюдів, оленів. З шкур диких тварин використовують шкури дикої кози, лося, марала, дикого кабана, морських тварин (тюленя, моржа, кита, нерпи). Другорядними видами шкіряної сировини є шкури деяких видів риб (зубатки, тріски, кети, горбуші) та рептилій (змій, ящірок).
Хутрова сировина - невичинені, тобто зняті з туш (тушок), і, як правило, законсервовані шкури диких та свійських тварин, що за якістю волосяного покриву та шкіряної тканини придатні до виготовлення з різних хутряних виробів.
Список литературы
1. Журавський В.А. Технологія шкіри та хутра: [підручник] / В.А. Журавський, Е. Є. Касьян, А.Г. Данилкович. - К.: [ДАЛПУ], 1996. - 743, [1] с.
2. Технологія і обладнання шкіряно - хутрового виробництва: Навч. Посібник / Данилкович А.Г., Ліщук В. І. - 2-ге вид., перероб. І доп. - К.: Фенікс, 2007. - 312 с.: іл.
3. Е. Є. Касьян. Основи технології шкіри та хутра: Навчальний посібник. - К.: КДУТД, 2001. - 252 с.
5. Проектування підприємств з виробництва шкіряного та хутрового напівфабрикату. Кваліфікаційна бакалаврська робота: методичні рекомендації до самостійної роботи студентів при виконанні кваліфікаційної бакалаврської роботи проектно-розрахункового характеру за напрямом підготовки 6.051301 «Хімічні технології» професійного спрямування «Технології обробки шкіри та хутра» / упоряд.: О.А. Андреєва, А.Г. Данилкович, В.О. Долгіх, Е.Є. Касьян. - К.: КНУТД, 2013. - 39 с. Устаткування шкіро - та хутропереробних підприємств: Методичні вказівки до самостійної роботи студентів спеціальності 7.091625 «Технологія обробки шкіри та хутра» напряму 0916 «Хімічна технологія та інженерія» під час курсового та дипломного проектування, «Технічні характеристики устаткування шкіро - та хутропереробних підприємств» (Частина1) / Упор.: Долгіх В.О. - К.: КНУТД, 2004. - 36 с. Укр. мовою
6. Проектування та реконструкція шкіряних підприємств: Методичні вказівки до самостійної роботи студентів за спеціальністю 05130111 «Технологія обробки шкіри та хутра» Частина 1 / Упор.: А.Г. Данилкович, О.А. Андреєва, В.О. Долгіх. - К.: КНУТД, 2008. - 40 с. Укр. мовою.
7. ГОСТ 382-91 «Сырье кожевенное сортированное для промышленной переработки»
8. Технологія шкіри та хутра: Методичні вказівки до практичних робіт для студентів спеціальності 7.091625 - «Технологія обробки шкіри та хутра» / Упор.: Г.В. Цеменко, О.Р. Мокроусова, О.П. Цимбаленко та ін. - К.: КНУТД, 2008. - с. Укр. мовою
9. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів під час курсового та дипломного проектування «Нормативні дані для проектування шкіряних підприємств» / Уклад. О.А. Андреєва, В.П. Плаван. - К.: КДУТД, 2000. - 48 с. Укр. мовою.
10. Технологія і матеріали виробництва шкіри: навч. посібник / Данилкович А.Г., Мокроусова О.Р., Охмат О.А.; під ред. А.Г. Данилковича. - К.: Фенікс, 2009. - 580 с.: іл.
11. Данилкович А.Г. Практикум з хімії та технології шкіри та хутра. - К.: КДУТД, 1999. - 427 с.
12. Химия и технология кожи и меха / Под ред. И.П. Страхова. -М: Легпромбытиздат, 1985. -496 с.
Економіка підприємства: Навч. посіб. / За ред. А.В. Шегди. - К.: Знання, 2005. - 43 c.
13. Тарасюк Г.М., Шваб Л. І. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. - Житомир: ЖДТУ, 2003. - 580 с.
14. Організація виробництва: Підручник / За заг. ред. П.В. Круша, В.І. Подвігіної, В.О. Гулевич. - К.: Каравела, 2010. - 536 с.
15. Бойчик І. М., Харів П.С., Хопчан М. І. Економіка підприємств. - Львів: В-во «Сполом». - 1998. - с. 212.
16. Испирян Г.П., Чмелев В.С. Организация и управление предприятием легкой промышленности: Учебник для студентов, вузов, обуч. по спец. Технологии тов. шир. потребл. - М.: Легкая и пищевая промышленность, 1982. - 448 с., ил.
17. Формування собівартості продукції: Метод, посібник - Д., 2003.
18. Основи охорони праці: підручник для студентів вищих навчальних закладів / Жидецький В.Ц. - 3-тє вид., перероб. та доп. - Львів: Українська академія друкарства, 2006. - 336 с. - Б. ц.
19. Запорожець О. І., Протоєрейський О.С., Франчук Г.М., Боровик І.М. Основи охорони праці. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 264 с.
20. Навчальний посібник (Укр. яз.) / Джигирей В.С., Сторожук В.М., Лико Х. I., Туряб Л.В.; За ред. В.Ц. Жидецького. - Львів: Афіша, 2000. - 352 с.: ил.
21. Гандзюк М.П., Желібо Є.П, Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник. 3-є вид. / За ред. М.П. Гандзюка. - К.: Каравела, 2006. - 392 с.
22. Геврик Є.О. Охорона праці. Навчальний посібник. - К.: Ельга, 2003 - 280 с.
23. Основи охорони праці /За редакцією В.В. Березуцького. - Харків: Факт, 2005. - 480 с.
24. Сахан Г., Ткачук С. Не тільки фіксувати події // Охорона праці. - 1999. - №3. - С. 4-7.