Особливості правового врегулювання відносин між сурогатною матір"ю та біологічними батьками дитини. Використання методу "допоміжних репродуктивних технологій". Юридичне закріплення сурогатного материнства. Особливості договору про сурогатне материнство.
Аннотация к работе
Виконала: студентка 4 курсу, 1 групи заочної форми навчання Яцькова Іванна СергіївнаПроте бездітні пари можуть мати власну, генетично свою дитину. Відомо, що ембріони приживаються в організмі сторонньої жінки, яка виношує для подружньої пари дитину Сурогатне материнство дає шанс мати дітей жінкам, які через фізичні особливості або медичні протипоказання не можуть самостійно виносити і народити дитину. Сурогатне материнство в Україні є законним і регулюється чинним Сімейним кодексом України та рядом інших нормативних актів. Пункт 2 статті 123 Сімейного кодексу України встановлює походження дитини при застосуванні методів штучного запліднення і чітко визначає батьками народженої сурогатною матірю дитини подружню пару, яка надала свої гамети (статеві клітини) і скористалася послугами сурогатної матері. Розвинуті ембріони, отримані в результаті такого запліднення, переносять у порожнину матки іншої жінки, так званої сурогатної матері, яка виношує та народжує дитину для цієї подружньої пари.Із правової точки зору під сурогатним материнством розуміють «запліднення жінки шляхом імплантації ембріона з використанням генетичного матеріалу подружжя з метою виношування і народження дитини, яка в подальшому буде визнана такою, що походить від подружжя, як правило, на комерційній основі на підставі відповідного договору між подружжям та сурогатною матірю». Юридичне дослідження питань сурогатного материнства обумовлене передусім необхідністю забезпечити правовий захист учасників програми сурогатного материнства. Але спочатку зазначимо, що нині ДРТ та правовідносини, які виникають при їх застосуванні, регламентуються низкою нормативних актів, зокрема статтями 49 та 50 Сімейного кодексу України (далі - СК України) - права на материнство та батьківство; положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та СК України; законами України; Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні» від 18.10.2000 р. Правовідносини щодо застосування ДРТ виникають між державою та закладом охорони здоровя (при отриманні ліцензії, виконанні ліцензійних умов, акредитації, контролі тощо); між лікарем (закладом охорони здоровя) та учасниками програм ДРТ (при укладенні договору на застосування ДРТ, отриманні інформованих згод, документуванні етапів лікування, оформленні документів про народження дитини тощо); учасниками програм ДРТ (подружжям, сурогатною матірю, між біологічними батьками дитини, народженої за допомогою ДРТ, та державними органами (щодо реєстрації батьківських прав, вивезення дитини з країни батьками, які є громадянами інших держав). Інструкція № 771 установлює, що ДРТ здійснюються виключно в акредитованих закладах охорони здоровя (пацієнти можуть вільно обирати заклад охорони здоровя для проведення ДРТ).Умовами такого договору можуть бути: умови щодо компенсації витрат на медичне обслуговування сурогатної матері; заклад, у якому буде здійснюватися запліднення та прийматимуться пологи; наслідки народження дитини з фізичними чи психічними недоліками; наслідки відмови сурогатної матері надати згоду на запис подружжя батьками дитини; умови та строки оплати послуг сурогатної матері; підстави для зміни та розірвання договору тощо. Звичайно договір про сурогатне материнство регулює два види відносин, які виникають між сурогатною матірю та подружжям, що надає свій генетичний матеріал: особисті немайнові та майнові. Отже, при укладенні договору між подружжям та сурогатною матірю предметом договору є виношування дитини та її народження і подальша її передача подружжю, що надає генетичний матеріал, тобто надання своєрідної послуги, за яку сурогатна матір одержує винагороду. Коли йдеться про комерційне сурогатне материнство, у договорі потрібно визначити суму нагороди або компенсації на випадок, коли сурогатна матір захоче залишити дитину собі, а генетичні батьки не будуть проти цього заперечувати. Початком дії Договору може бути момент імплантації у порожнину матки сурогатної матері генетичного матеріалу подружжя, а моментом припинення - момент передачі сурогатною матірю народженої нею дитини подружжю та виплатою їй винагороди.неврегульованість суттєвих умов договору, що укладається між сурогатною матірю та біологічними батьками (подружжям). Відсутність належного правового регулювання таких відносин може призвести до порушень прав як біологічних батьків, так і сурогатної матері. Тобто на практиці можуть виникнути небажані життєві ситуації, повязані з відмовою сурогатної матері віддавати дитину біологічним батькам, шантажем переривання вагітності, вимогами додаткових грошей, погрозами розголошення інформації про народження дитини, про те, хто її виношував, або ж відмовою біологічних батьків виплатити сурогатній матері обіцяну грошову компенсацію, незабезпеченні я сурогатної матері належними умовами під час вагітності та пологів.
План
План
Вступ
1. Метод «допоміжних репродуктивних технологій»
2. Юридичне закріплення сурогатного материнства
3. Особливості договору про сурогатне материнство
Висновки
Список використаної літератури
Додатки сурогатний материнстко репродуктивний договір