Процес формування елементів продуктивності скоростиглого сорту сої. Оптимальні параметри процесу формування та функціонування симбіотичного апарату рослин. Вплив посіву сої за різних варіантів удобрення на динаміку основних поживних елементів у ґрунті.
Аннотация к работе
Інститут землеробства української академії аграрних наукРобота виконана в Інституті землеробства Української академії аграрних наук протягом 2001-2003 рр. Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник КАМІНСЬКИЙ Віктор Францевич, Інститут землеробства УААН, завідувач лабораторії інтенсивних технологій зернобобових та крупяних культур Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ЗІНЧЕНКО Олександр Іванович, Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри рослинництва і кормо виробництва кандидат сільськогосподарських наук, ГРАБОВСЬКИЙ Олексій Олександрович, Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри рослинництваУ сучасному світовому землеробстві серед зернобобових і олійних культур соя займає одне із важливих місць за вмістом білка та рослинної олії. Однак, існуючі технології вирощування сої є енергонасиченими і базуються на максимальному використанні мінеральних добрив та пестицидів, частка яких в енергетично-економічному балансі витрат на її вирощування складає понад 50-60%. Надійним шляхом одержання високоякісних, екологічно чистих продуктів харчування з насіння сої та зниження собівартості продукції є впровадження у виробництво таких технологій вирощування, які б передбачали високоінтенсивне функціонування симбіотичної системи, фіксацію атмосферного азоту, обмежене застосування пестицидів та мінеральних добрив. Розробленню наукових основ підвищення врожайності насіння сої за рахунок удосконалення елементів технології вирощування присвячено багато досліджень вітчизняних науковців (А.К. У звязку з цим передбачалось вирішити наступні задачі: - встановити особливості росту, розвитку рослин і формування врожаю насіння сої та його якості залежно від мінерального удобрення та передпосівної інокуляції насіння бактеріальними препаратами;У розділі наведено короткий огляд результатів досліджень вітчизняних та закордонних науковців з питань впливу агротехнічних заходів і в цілому технологій вирощування на продуктивність сої.Експериментальна частина досліджень виконувалась протягом 2001-2003 рр. на дослідних полях лабораторії інтенсивних технологій зернобобових і крупяних культур Інституту землеробства УААН у дослідному господарстві “Чабани”, яке розташоване в зоні північного Лісостепу. Погодні умови за основними гідротермічними показниками (температурний режим та кількість опадів) різнились за роками проведення досліджень та мали суттєві відхилення від середніх багаторічних показників. Особливістю вегетаційних періодів 2001 та 2003 рр., коли був сформований максимальний рівень продуктивності сої у досліді, були сприятливі погодні умови у фази цвітіння, утворення та наливу бобів, дозрівання насіння. У досліді вивчали ефективність дії бактеріальних препаратів нітрагіну та фосфонітрагіну на фоні різних рівнів мінерального удобрення та без нього. Інокуляцію насіння сої бактеріальними препаратами на основі високоактивного штаму симбіотичних азотфіксувальних бактерій Bradyrhizobium japonicum 71T та різних видів фосформобілізівних мікроорганізмів селекції лабораторії ґрунтової мікробіології Інституту землеробства УААН проводили в день сівби згідно відповідних рекомендацій.У варіантах за внесення азотно-калійних (N30К90) та калійних (К90) добрив та сівбою насінням, інокульованим фосфонітрагіном №1, був найвищий показник збереження рослин на період збирання врожаю - 94,1 і 95,0%. Максимальну вегетативну масу сформували рослини у варіанті за внесення N30К90 та сівби насінням, інокульованим фосфонітрагіном №1 - 52,1 г/рослину, тоді як маса рослин на абсолютному контролі не перевищувала 25,7 г /рослину. Аналізуючи вплив бактеріальних препаратів на варіанті без внесення мінеральних добрив необхідно відмітити, що інокуляція насіння фосфонітрагіном №1 та №2 значно ефективніше впливала на формування надземної біомаси рослин, порівняно з варіантами, де сівба проводилась насінням, інокульованим лише Br.japonicum 71T , та абсолютним контролем. При визначенні ефективності впливу мінеральних добрив на величину надземної маси рослин слід відмітити вищий показник на варіанті за внесення Р60К90 - 38,3 г/рослину, що перевищувало контроль на 32,9%. На варіанті без добрив передпосівна інокуляція насіння сої фосфонітрагіном №1 забезпечила приріст маси сухої речовини у фазі наливу бобів 30,8%, порівняно з контрольним варіантом.Максимальну кількість бобів (18,8 і 18,8 шт.) та насіння на одній рослині (39,7 і 40,9 шт.) забезпечили внесення фосфорно-калійних (Р60К90) і калійних (К90) добрив та сівба насінням обробленим фосфонітрагіном №1. Максимальні показники індивідуальної продуктивності та маси 1000 насінин відмічались на варіанті за внесення фосфорних добрив (Р60) та сівбою насінням, інокульованим фосфонітрагіном №1 - 5,3 г/рослину та 155,7 г. За внесення фосфорно-калійних добрив у дозі Р60К90 на рослинах формувалась більша кількість бобів (17,2 шт/рослині) і насіння (30,9 шт/рослині), а продуктивність рослин зросла до 3,8 г.