Соя як цінна білково-олійна культура, умови її зрошення на різних фонах мінерального живлення. Розгляд основних особливостей формування надземної маси і асиміляційної поверхні рослинами сої. Аналіз економічної ефективності застосування добрив під сою.
Аннотация к работе
Продуктивність сої та якість її зерна залежно від систем живлення в умовах зрошення півдня України мінеральний живлення сояВажливе агротехнічне значення соя має в звязку з тим, що вона, як бобова культура, збагачує ґрунт азотом і тому є хорошим попередником. Питання про застосування добрив під сою набуває особливого значення у теперішній час, коли в сільське господарство впроваджуються ринкові відносини. Можливість і доцільність використання цього методу при вирішенні питання визначення оптимальної норми добрива при вирощуванні сої в умовах зрошення, ще не вивчалась. Визначити оптимальну дозу мінеральних добрив і встановити ефективність розрахункової норми під сою при вирощуванні її в умовах зрошення. Вперше також визначено винос елементів живлення соєю сорту Вітязь - 50, витрати їх на формування одиниці врожаю, вміст амінокислот та біологічну цінність білків зерна сої.Дослідження показали, що в ґрунті ділянок, де вносили добрива, елементів живлення при сходах сої було більше ніж в неудобреному контролі. Добрива позитивно впливають на приріст надземної маси сої. Суттєвої різниці в накопиченні надземної маси соєю між удобреними варіантами досліду як у фазу цвітіння, так і утворення бобів, не встановлено. Вміст елементів живлення в надземній масі сої залежав від добрив. В середньому за три роки максимальну кількість олії зібрали при внесенні Р60К30 ризоторфін, а також на фоні застосування розрахункової норми добрив, де він був більшим, порівняно з неудобреним контролем, на 24,3%.У дисертаційній роботі наведено обґрунтування вирощування сої в умовах зрошення та нове вирішення питання підвищення продуктивності і якості цієї культури шляхом оптимізації системи живлення рослин. При застосуванні розрахункової дози добрив вміст нітратів у 0 - 50 см шарі ґрунту в період сходів сої був більшим, ніж в інших удобрених варіантах досліду в межах на 10,6 - 14,7%, а порівняно з неудобреним ґрунтом - на 33,8%, рухомого фосфору - відповідно на 6,3; 10,6 та 18,3%. Добрива збільшують приріст надземної маси зрошуваної сої, порівняно з неудобреними рослинами, на початку галуження в межах на 7,7 - 23,1%, цвітіння 39,2 - 64,5% і утворення бобів 28,1 - 38,2%. Добрива позитивно впливають на розмір асиміляційної поверхні сої. У повну стиглість бобів у варіантах N60Р60К30 вміст загального азоту, порівняно з неудобреним контролем, був більшим на 17,5%, фосфору на 17,6% і калію на - 11,6%.