Особливості формування високопродуктивних природних і лучних травостоїв сінокісного використання. Екологічні прийоми збільшення продуктивності кормових угідь гірсько-лісового поясу Українських Карпат шляхом внесення місцевих меліорантів та добрив.
Аннотация к работе
Продуктивність природних і сіяних лучних угідь гірсько-лісового поясу Карпат залежно від внесення місцевих меліорантів та добривАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник МАТВІЄЦЬ Олександр Григорович, Інститут гідротехніки і меліорації УААН, завідувач Закарпатським опорним пунктом Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор КУРГАК Володимир Григорович, Інститут землеробства УААН, завідувач лабораторії луківництва кандидат сільськогосподарських наук, доцент КОВБАСЮК Павло Ульянович, Національний аграрний університет, доцент кафедри кормовиробництва і луківництва Захист відбудеться "17 вересня 2003 р. о 12 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН. Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: Україна, 08162, смт.Значним резервом підвищення продуктивності природних кормових угідь регіону, який ще недостатньо застосовується, є їх удобрення та хімічна меліорація з застосуванням місцевих мінеральних ресурсів і органічних добрив, зокрема, фосфоритів, вапняків, доломітів та мергелів Закарпатських родовищ і гною. Але дослідів з виявлення впливу місцевих меліорантів і добрив, зокрема, вапняків, доломітів, фосфоритів та гною на природні кормові угіддя в Карпатському регіоні проведено дуже мало. Саме відсутність науково обґрунтованих даних дії місцевих меліорантів і добрив на показники формування урожаю, видовий склад, густоту і структуру лучних травостоїв, їх продуктивність, поживність корму, показники родючості ґрунту, не дозволяє розробити ефективні рекомендації поліпшення гірських природних кормових угідь з використанням місцевих мінеральних ресурсів, що і визначило вибір теми дисертації. Мета роботи - встановити особливості формування високопродуктивних природних і сіяних лучних травостоїв сінокісного використання залежно від дії вапняків, доломітів та фосфоритів з місцевих родовищ і гною й розробити з їх використанням ефективні, екологічно безпечні технологічні прийоми поліпшення природних кормових угідь та родючості ґрунтів гірсько-лісового поясу Українських Карпат. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що науково обґрунтовано доцільність використання для поліпшення природних кормових угідь гірсько-лісового поясу Карпат, дози та раціональні поєднання вапняків, доломітів і фосфоритів з місцевих покладів агроруд та гною і вперше залежно від їх дії для даних умов встановлено особливості росту і розвитку лучних рослин, формування і трансформації природних і сіяних лучних травостоїв, їх продуктивність, якість корму, агрофізичні та агрохімічні показники родючості грунту.У розділі проаналізовано стан вивчення проблеми поліпшення природних кормових угідь Карпатського регіону, окреслено основні етапи розвитку наукової думки вітчизняних і зарубіжних вчених з питань формування лучних травостоїв, відтворення родючості ґрунтів з використанням місцевих меліорантів та добрив, зокрема кальціє-та фосфоровмісних сполук і гною. У 1-й схемі вивчали ефективність застосування на лучних угіддях різних видів та доз хімічних меліорантів (вапняків і доломітів) з місцевих родовищ у порівнянні з заводськими вапняковими відходами та на їх фоні різних доз місцевих фосфоритів у порівнянні з фосфатшлаком і гноєм (табл.2); у 2-й - різних доз місцевих фосфоритів у порівнянні з фосфатшлаком на фоні без добрив та при внесенні гною (табл.3). Проведеними нами дослідженнями встановлено, що під впливом поверхневого внесення місцевих меліорантів (вапняків і доломітів) та добрив (фосфоритів і гною) на лучних травостоях більш інтенсивно нагромаджується суха речовина та прискорюється лінійний ріст лучних рослин в усі міжфазні періоди, починаючи від фази кущіння до цвітіння домінуючих компонентів. Так, наприклад, рослини грястиці збірної на природному травостої в середньому за три роки у фазі кущіння у варіанті без добрив досягали висоти у першому укосі 29 см, тим часом як при внесенні 3 т/га вапняку - 39 і фосфориту в дозі Р60 - 40 см, у фазі цвітіння - відповідно 73, 80 і 87 см, на сіяному злаково-бобовому - відповідно 44, 46 і 46 та 100, 102 і 105 см. Внесення на сіяний злаково-бобовий травостій 3 т/га вапняку в середньому за три роки призвело до зростання кількості пагонів на 1 м2 від 2402 до 2674-2778 шт., фосфориту у дозі Р60 - до 2972-3079, їх поєднаного застосування з гноєм - до 3081-3251 шт.Наші дослідження показали, що під впливом внесення місцевих хімічних меліорантів, фосфоритів та гною як на природні, так і сіяні лучні травостої гірсько-лісового поясу Карпат поліпшуються агрофізичні показники родючості ґрунту. Найбільший позитивний вплив на ці показники був за поєднаного застосування 24 т/га гною і фосфориту в дозі Р60.