Економічний зміст продуктивності праці, її показники та методи вимірювання. Нормативно-правове регулювання процесів управління продуктивністю праці. Аналіз стану продуктивності праці на СТО "Гавань", резерви її підвищення. Оцінка трудового потенціалу.
Аннотация к работе
Зростання продуктивності праці має велике господарське значення, оскільки підвищення ефективності використання трудових ресурсів сприяє збільшенню обсягу випуску і реалізації продукції, зниженню собівартості продукції та її ціни, підвищенню конкурентоспроможності продукції на ринку, збільшенню прибутків і відрахувань у бюджет та фонди, зміцненню фінансового стану підприємства, забезпечує формуванню іміджу підприємства, дозволяє виявити основні фактори впливу на продуктивність праці. Мета роботи: проаналізувати показники продуктивність праці на СТО "Гавань" та виявити резерви підвищення ефективності використання трудових та не трудових ресурсів підприємства з метою максимізації його діяльності. Завдання курсової роботи: - визначити сутність продуктивності праці, як економічної категорії розглянути показники і методи вимірювання продуктивності праці виявити резерви підвищення продуктивності праці наПродуктивність праці - це результат конкретної праці за певний проміжок часу, що вимірюється кількістю продукції, зробленої за одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць, рік), або кількістю часу витраченого на виробництво одиниці продукції. Продуктивність праці - це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількістю праці, затраченої на виробництво цього обсягу, з іншого боку. Зростання продуктивності праці означає збільшення кількості продукції, виробленої за одиницю часу, або економію робочого часу, витраченого на одиницю продукції. Вона забезпечується законодавством про працю, її охорону, науковою організацією виробництва, управління, праці. На рівень продуктивності праці на підприємстві впливають рівень екстенсивного використання праці, інтенсивність праці та техніко-технологічний стан виробництва.Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт та послуг), що виробляється одним працівником за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання роботи чи послуги). В залежності від складу затрат праці, які формують трудомісткість продукції визначають технологічну, виробничу і повну трудомісткість, трудомісткість обслуговування виробництва і трудомісткість управління. Затрати праці допоміжних працівників відображають трудомісткість обслуговування виробництва, а затрати праці службовців - трудомісткість управління виробництвом. Виробіток - це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленої одним працівником за одиницю робочого часу, і розраховується за формулою: В=V/T, де В - виробіток; Для оцінки рівня виробітку на окремих робочих місцях при виробництві різноманітної незавершеної продукції використовуються також трудові показники, в яких для характеристики обсягу виробництва застосовуються норми трудових витрат у нормо-годинах.Продуктивність праці та кваліфікація працівника: правовий аспект Загальна декларація прав людини гарантує кожному право на працю і на освіту. Держава забезпечує: доступність і безплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної, вищої освіти в державних і комунальних закладах освіти; розвиток дошкільної, повної загальної середньої освіти, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм. навчання; надання державних стипендій і пільг учням і студентам. У нормативно-правових актах містяться норми, які, з одного боку, встановлюють різного роду пільги для працівників, котрі поєднують працю з навчанням, з другого - регламентують права та обовязки роботодавця і працівника з приводу організації професійного навчання та його юридичних наслідків. Такі правові норми утворюють самостійний інститут трудового права, норми якого регулюють відносини з приводу поєднання роботи і навчання та підвищення кваліфікації працівниками безпосередньо на виробництві, а також у закладах освіти різних форм власності. Пільги працівникам, котрі поєднують роботу з навчанням, виражаються в наданні їм більше вільного від роботи часу для успішного навчання та підвищення кваліфікації і передбачені главою XIV КЗПП України (статті 201-220)"Пільги для працівників, що поєднують роботу з навчанням".У власності трудового колективу підприємства знаходяться основні засоби і оборотні фонди, продукція, що ними реалізується, доходи від діяльності підприємства, надання послуг технічного обслуговування та інше майно, яке забезпечує самостійну господарську діяльність і розвиток підприємства. Управління на СТО "Гавань" здійснюється у двох сферах: виробничо-технічній, коли виконуються роботи з організації, координації та регулювання виробничого процесу, та соціальній, коли регулюються взаємовідносини між учасниками виробничого процесу в умовах поділу і кооперації праці, формування відносин між управлінцями та виконавцями. Як видно з даних таблиці 2.2, середньоспискова чисельність працівник
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади продуктивності праці як категорії економіки праці
1.1 Економічний зміст продуктивності праці
1.2 Показники та методи вимірювання продуктивності праці
1.3 Нормативно-правове регулювання процесів управління продуктивністю праці
Розділ 2. Аналіз сучасного стану продуктивності праці на сто "гавань"
2.1 Організаційно-економічна характеристика СТО "Гавань"
2.2 Оцінка трудового потенціалу СТО "Гавань"
2.3 Виявлення резервів підвищення продуктивності праці на СТО "Гавань"
Розділ 3. Шляхи вдосконалення продуктивності праці на СТО "Гавань"