Продуктивність праці та шляхи її підвищення - Курсовая работа

Питання низької продуктивності праці потребує негайного вирішення з огляду на значення праці як ключового фактору економічного зростання ефективності підприємства. Науковцями запропоновано багато підходів, технологій та методів підвищення та забезпечення продуктивності праці на високому рівні. Порівняльний аналіз рівня продуктивності праці виступає джерелом для ухвалення управлінських рішень по підвищенню рентабельності, технічного і організаційного реформування виробництва, управління людськими ресурсами, оцінки конкурентоспроможності, визначенню цінової політики, оцінки пріоритетності сфер, регулюванню зовнішньо економічних звязків і т.д. Проблемні питання щодо удосконалення продуктивності праці відображаються у працях вітчизняних і іноземних науковців: Андрійчука В.Г., Арефєвої О.В., Боумен К.Н., Бойчика М.І., Бутинця Ф.Ф., Болюха М.А., Бланка І.А., Василенка В.А., Горбоноса Ф.В., Герасимчука В.Г., Коробова М.Я., Мацибори В.І., Мец В.О., Осовської Г.В., Покропивного С.Ф., Цаль-Цалка Ю.С., Цигилика І.І. та інших. Поняття продуктивності праці, методи оцінки та підвищення її ефективності розглядаються у роботах таких дослідників, як Чернова Т.В., Ромусік Я.В., Хміль Ф.І., Вітвіцький В.В., Власова Н. В., Базарова Т.Ю., Еремена Б.Л. та інші.У звязку з тим, що виробництво продукції (надання послуг) здійснюється живою і минулою (уречевленою) працею, розрізняють продуктивність живої індивідуальної праці та суспільної[14]. Підвищення продуктивності праці характеризує економію сукупної (живої, уречевленої і майбутньої) праці. Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляє один працівник за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання роботи чи послуги) [16]. За науково-обґрунтованих і на певний період незмінних норм цей метод достатньо точно характеризує зміни продуктивності праці, використовується для оцінки рівня продуктивності праці на певних виробництвах, де виготовляється різнорідна продукція та напівфабрикати [14]. Продуктивність праці - це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількості праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого боку [12].На практиці продуктивність праці, зазвичай, визначається як виробництво продукції в розрахунку на одного працівника основної діяльності. Також, не дивлячись на те що середньооблікова чисельність робітників нижча від плану, середньо годинний та середньодобовий виробіток одного робітника зросли. Для аналізу показників рівня продуктивності праці працівників використовують: 1) індивідуальні показники продуктивності праці (розраховуються для продукції одного виду): - кількість продукції певного виду, виробленої за одну людино-годину (формула 2.1); 2) узагальнені показники продуктивності праці (розраховуються для всього обсягу продукції підприємства): - середній виробіток одного працівника за годину (формула 2.3): = (2.3) де ?ОВП - обсяг виробленої продукції; Будь-яке підприємство зацікавлене в зростанні продуктивності та ефективності праці робітників, оскільки це дозволяє скорочувати витрати живої праці (робочого часу) на одиницю продукції (робіт, послуг) підприємства, нарощувати обсяги товарообігу без зміни чисельності працюючих.Доцільно запланувати заходи щодо скорочення плинності кадрів на підприємстві: удосконалення систем матеріального та нематеріального стимулювання, удосконалення процедур прийому і звільнення працівників,системи управління карєрою, формування у працівників відповідального ставлення до праці, свідомої дисципліни, культури поведінки, удосконалення взаємин у колективі. Отже, для поліпшення використання робочого часу пропонується: - стимулювати персонал до праці, як матеріально, так і морально; Від того, як розуміє та чи інша людина свою трудову діяльність і якими мотивами вона керується, має значення її ставлення до праці. Аналізуючи структуру персоналу та його потенціал за рівнем освіти, віковими демографічним особливостям, критеріям, можна виявити потреби працівників, а відповідно мотиви, які спонукають до праці, та визначитись з політикою управління, щоб задовольнити ці потреби й досягти бажаної мети. Для підвищення продуктивності працівників у формуванні мотиваційного механізму варто врахувати такі рекомендації: 1) слід сформувати мету працівників підприємства і встановити відповідні показники;Аналіз використання трудових ресурсів Показник 2014 2015 Абсолютне відхилення від Відхилення % від за планом Фактично плану попереднього періоду плану попереднього періоду 4.