Розробка оптимальних конструкцій інтенсивних насаджень яблуні із високим рівнем загущення дерев. Встановлення найбільш раціональних строків і способів обрізування дерев сильнорослих сортів. Особливості росту надземної частини яблуні залежно від підщепи.
Аннотация к работе
Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Продуктивність насаджень яблуні різних конструкцій у південній частині Центрального Лісостепу УкраїниНауковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, доцент Мельник Олександр Васильович, Уманська сільськогосподарська академія, завідувач кафедри плодівництва і виноградарства Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Гулько Іван Петрович, Львівський державний аграрний університет, завідувач кафедри плодоовочівництва, зберігання і переробки плодоовочевої продукції кандидат сільськогосподарських наук Сухолиткий Михайло Дмитрович, Камянець-Подільська аграрно-технічна академія, в.о. доцента кафедри плодоовочівництва Захист відбудеться “29 ”червня 1999 р. О 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 74.844.01 в Уманській сільськогосподарській академії за адресою: 258900, Черкаська обл., м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманської сільськогосподарської академії за адресою: 258900, Черкаська обл., м.Отже, дослідження вказаних напрямках досить актуальні, так як дають можливість обґрунтувати оптимальні конструкції садів інтенсивного типу на клонових підщепах різної сили росту та встановити строки і способи обрізування плодових дерев у насадженнях такого типу. встановити особливості росту надземної частини яблуні залежно від підщепи, сорту і ступеня загущення дерев; визначити продуктивність дерев яблуні залежно від сорту, підщепи та ступеня загущення насаджень; В умовах Центрального Лісостепу України вперше: комплексно вивчено процеси росту та плодоношення дерев яблуні у насадженнях різних конструкцій у віці 15-17 років; визначено оптимальні строки та способи обрізування дерев сильнорослого сорту у саду інтенсивного типу. За результатами досліджень виробництву запропоновані оптимальні конструкції високопродуктивних скороплідних садів у грунтово-кліматичних умовах Центрального Лісостепу, рекомендовано раціональні строки та способи обрізування дерев сорту Мелроуз та схожих до нього за силою росту сортів.Збільшення щільності садіння дерев спричинило зменшення даного показника тільки для дерев сорту Мелроуз на підщепах М9 і М26 та сорту Айдаред на підщепах М26 і ММ106, тоді як для усіх інших сортопідщепних комбінувань діаметр штамбу знаходився на одному рівні. Якщо у сорту Мелроуз на підщепах М9 і ММ106 висота дерев із збільшенням загущення зростала на 0,1-0,2 м, то у сорту Айдаред на цих же підщепах спостерігалася зворотня тенденція: у насадженнях із більшим загущенням дерева мали меншу висоту. Дерева сорту Мелроуз за розмірами крон майже у два рази перевищували сорт Айдаред, причому найбільший обєм крон дерева обох сортів мали на підщепах М26. Якщо у дерев обох сортів на підщепі М26 та сорту Мелроуз на підщепі М9 із збільшенням рівня загущення величина аналізованого показника зростала, то для обох сортів на ММ106 та сорту Айдаред на М9 вміст хлорофілу в листках знижувався із збільшенням загущення. Найбільшим фотосинтетичним потенціалом для сорту Айдаред (8,8 г/м2·добу) характеризувались дерева на підщепі ММ106 за найбільшого загущення, а для сорту Мелроуз - дерева на підщепі М9 також при максимальному загущенні (6,1 г/м2·добу).Підвищеною зимостійкістю характеризувались дерева на підщепі М26, а сильніше пошкоджувались дерева на підщепах М9 і ММ106, причому сорт Мелроуз за зимостійкістю переважав Айдаред. Дерева сорту Мелроуз у віці 15-17 років відрізнялися значно вищою інтенсивністю ростових процесів, переважаючи Айдаред за усіма фітометричними показниками, причому найвищою активністю росту характеризувались насадження обох сортів на підщепі М26, дещо меншою на ММ106 і значно нижчою - на М9. Дерева сорту Мелроуз на усіх типах підщеп та сорту Айдаред на підщепі типу М26 повніше освоїли відведену їм площу живлення (70-81%), ніж дерева сорту Айдареду на підщепах типу М9 і М26. Дерева на підщепі М9 формували більшу площу асиміляційної поверхні, ніж на М26 і ММ106, причому сорт Мелроуз значно переважав Айдаред. Домінуючий вплив (36-38%) на урожайність 15-17-річних насаджень яблуні спричинили типи підщеп, причому краща урожайність на підщепі М9 зафіксована для сорту Мелроуз, тоді як на М26 і ММ106 - для сорту Айдаред.