Продуктивність бобово-злакового фітоценозу на пасовищі для великого рогатого скота та коней залежно від норм і строків внесення мінеральних добрив та режимів використання. Хімічний склад та поживність пасовищної трави. Перспективні варіанти удобрення.
Аннотация к работе
Продуктивність культурного пасовища залежно від впливу мінеральних добрив і режимів використання в західній частині Лісостепу УкраїниІ як свідчить детальний аналіз ситуації в господарствах, що спеціалізуються на виробництві продукції тваринництва і мають достатню кількість поголівя ВРХ та коней у своєму користуванні, існує необхідність створення прифермських пасовищних ділянок або багаторічних культурних пасовищ, де зможуть випасатися як коні, так і велика рогата худоба. Тому оцінка формування травостою, продуктивності, хімічного складу та поживності пасовищних фітоценозів, які призначені для ВРХ і коней, являє собою науково цінне та актуальне завдання сьогодення. Основна мета проведених досліджень - науково обґрунтувати процеси формування продуктивності бобово-злакових фітоценозів на пасовищі для ВРХ і коней та удосконалити систему удобрення й режими використання культурних пасовищ в умовах західного Лісостепу України. встановити продуктивність бобово-злакового фітоценозу на пасовищі для ВРХ і коней залежно від норм і строків внесення мінеральних добрив та режимів використання; вивчити шість різних режимів використання бобово-злакового фітоценозу на пасовищі для великої рогатої худоби і коней та їх чергування за роками;Проаналізовано результати досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів щодо вивчення продуктивності багаторічних бобово-злакових пасовищ для ВРХ і коней залежно від норм, строків внесення мінеральних добрив та режимів використання таких пасовищ. При залуженні пасовищ для ВРХ і коней передбачалося вивчення таких питань: основні закономірності формування бобово-злакових травостоїв на пасовищах для ВРХ і коней залежно від норм і строків внесення мінеральних добрив; режими використання бобово-злакового травостою на пасовищі для ВРХ і коней. Як засвідчили результати проведених досліджень у першому році використання такого пасовища сумарна щільність стеблостою була найвищою і склала в першому циклі відчуження 1320-1457 шт./м2. Ботаніко-господарська структура бобово-злакового фітоценозу у перший рік використання при першому відчуженні: на злаки у травостої припадало 29,9-35,5%, на другий рік - 76,1-85,2, на третій - 86-90,6%. Вихід сухої речовини на бобово-злаковому пасовищі для ВРХ і коней залежно від норм і строків внесення мінеральних добрив за роками розподілявся наступним чином: перший рік - 40-44%, другий - 24-29, третій - 27-33% від загального виходу залежно від варіанта (табл.У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та практичне вирішення важливої наукової проблеми, яка полягає у визначенні продуктивності багатовидового бобово-злакового фітоценозу на культурному пасовищі для ВРХ і коней залежно від норм та строків внесення мінеральних добрив, а також від режимів використання таких травостоїв у західній частині Лісостепу України і встановлено: 1. При вивченні різних режимів використання бобово-злакового травостою у перші два роки щільність стеблостою була вищою на варіантах при пасовищному використанні (1405-1465 шт./м2 у перший та 924-980 шт./м2 - на другий рік). Найпродуктивнішими залежно від норм та строків внесення мінеральних добрив в умовах зони досліджень у середньому за три роки на бобово-злаковому травостої виявилися варіанти із внесенням повного мінерального добрива в нормі N(30 30)Р90K90 та N(30 30 30)Р90K90, які забезпечували отримання відповідно 13,1 та 14,6 т/га зеленої маси, або 8,4 та 8,3 т/га сухої речовини. Оцінюючи продуктивність бобово-злакового фітоценозу залежно від режимів використання за виходом сухої речовини, слід віддати перевагу двом укосам сіна з наступним відчуженням пасовищної трави, що дає можливість отримати вихід сухої речовини по зеленій масі 12,6 т/га; по повітряно-сухій масі - 9,2 т/га. Максимальний вихід з 1 га поживних речовин зафіксовано при дворазовому скошуванні трави з наступним відчуженням (вихід поживних речовин по зеленій масі: кормових одиниць - 9,6 т, перетравного протеїну - 1,12 т та обмінної енергії - 136,38 ГДЖ, а по повітряно-сухій масі: кормових одиниць - 5,8 т, перетравного протеїну - 0,76, цукру - 2,3 т, обмінної енергії - 74,18 ГДЖ) та при пятиразовому відчуженні трави (кормових одиниць - 7,3 т, перетравного протеїну - 0,98 т, обмінної енергії - 78,89 ГДЖ).