Підбір фітоценозів однорічних культур з конюшиною гібридною. Оптимальні норми висіву, способи сівби, рівні мінерального живлення мікродобривами для розвитку рослин, формування високого і якісного врожаю корму. Показники ефективності агротехнічних заходів.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук ПРОДУКТИВНІСТЬ КОНЮШИНИ ГІБРИДНОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД АГРОТЕХНІЧНИХ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУРоботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного регіону УААН протягом 2000-2003 рр. Науковий керівник: Мащак Ярослав Іванович, доктор сільськогосподарських наук, професор головний науковий співробітник лабораторії кормовиробництва Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН. Офіційні опоненти: Макаренко Петро Савелійович, доктор сільськогосподарських наук, заслужений працівник сільського господарства України, професор кафедри кормовиробництва, рослинництва і сільськогосподарської меліорації Вінницького державного аграрного університету Мінагрополітики України; Захист відбудеться "22-" березня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 в Інституті землеробства УААН.Високі кормові якості та агротехнічне значення конюшини гібридної в землеробстві дають підстави для широкого її використання в кормових сівозмінах. Щодо ґрунтово-кліматичних умов західного Лісостепу визначальними елементами такої технології є підбір агрофітоценозів, встановлення оптимальних норм висіву, способів сівби, мінерального живлення, мікроелементів, інокулянта, які б у найбільшій мірі сприяли реалізації її потенційних можливостей за продуктивністю та якістю корму. Дослідження виконані відповідно до тематичних планів науково-дослідних робіт Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН згідно з науково-технічною програмою УААН "Кормовиробництво" на 2000-2005 рр. і були складовою частиною завдання "Удосконалити ресурсозберігаючі технології виробництва високоякісного насіння та покращення кормової якості бобово-злакових трав" (№ державної реєстрації 01.01U004006). Метою досліджень було удосконалити технологію вирощування конюшини гібридної на кормові цілі в підпокривних і безпокривних посівах шляхом оптимізації способів сівби, норм висіву, мінеральних добрив, мікроелементів, інокулянта у ґрунтово-кліматичних умовах західного Лісостепу. Для досягнення мети було визначено такі завдання: - виявити важливі морфологічно біологічні ознаки, що впливають на формування високого потенціалу продуктивності сорту конюшини гібридної Придністровська, та вивчити їх структуру і кореляцію;Метеорологічні умови в роки досліджень були характерними для зони західного Лісостепу і відповідали середнім багаторічним, за винятком дещо вологішого 2001 р., який спричинив підвищення врожаю зеленої маси і зниження насіннєвої продуктивності конюшини гібридної. Фенологічні спостереження проводили на всіх варіантах досліду із визначенням дат фаз вегетації конюшини гібридної: сходів, відростання, стеблування, галуження, бутонізації, цвітіння, дозрівання, повної стиглості. Проведено повний зоотехнічний аналіз корму: вміст абсолютно сухої речовини визначали за методикою ВІК (1971), загальний азот - за Кєльдалем, білковий азот - за Берштейном іонселективним методом, вуглеводи - за Бертраном, жир - методом обезжиреного залишку, клітковину - за Геннебергом-Штоманом, золу - сухим озоленням, фосфор - на фотоколориметрі, калій, натрій - на полумяному фотометрі, кальцій, магній - комплексометричним методом. В усіх варіантах досліду конюшина гібридна забезпечила високу врожайність зеленої маси і сухої речовини (378-539, 84-117 ц/га) (табл. Найвищий вихід кормових одиниць та сирого протеїну з 1 га забезпечила конюшина гібридна в безпокривному посіві - відповідно 102,9 і 23,8 ц/га, з пажитницею однорічною - 93,2 та 21,0, з вико-вівсяною сумішшю - 82,8 та 18,7 ц/га (табл.Дисертаційну роботу присвячено вирішенню наукового завдання підвищення ефективності використання бобових трав, зокрема конюшини гібридної як джерела симбіотичного азоту шляхом розробки технології її вирощування з метою збільшення виробництва кормів та поліпшення їх якості на сірих опідзолених ґрунтах зони західного Лісостепу України, що дозволяє зробити наведені нижче висновки. Поряд з традиційними покривними культурами (вико-вівсом, вівсом) оптимальним варіантом є фітоценоз конюшини гібридної з пажитницею однорічною, який забезпечує вихід сухої речовини 111 ц/га, кормових одиниць - 93,2 ц/га, сирого протеїну - 21,0 ц/га за норми висіву конюшини гібридної 9,6 млн. шт./га та на 30 % нижчої норми висіву покривної культури на фоні Р 60К 90. Конюшина гібридна в безпокривному посіві за норми висіву 9,6 млн. шт./га та мінерального живлення Р 60К 90 забезпечує найвищий урожай насіння (2,0 ц/га) та умовно чистий прибуток (1266 грн./га), найнижчу собівартість продукції (2,7 грн.), найвищу рентабельність (89 %). Найвищий врожай формують високі норми висіву за всіх способів сівби: зеленої маси 555 ц/га, сухої речовини 135 ц/га, кормових одиниць 121,5 ц/га, сирого протеїну 25,5 ц/га забезпечує суцільнорядковий спосіб сівби конюшини гібридної за норми висіву насіння 14,4 млн. шт./га.