Вплив та сутність мінеральних добрив на поживний режим ґрунту. Приріст надземної маси, динаміка формування площі листкової поверхні та фотосинтетичного потенціалу. Визначення коефіцієнту водоспоживання озимого жита залежно від фонів живлення та зрошення.
Аннотация к работе
Херсонський державний аграрний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ ОЗИМОГО ЖИТА ЗАЛЕЖНО ВІД ФОНІВ ЖИВЛЕННЯ ТА ЗРОШЕННЯ В УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ Науковий керівник:доктор сільськогосподарських наук, професор ГАМАЮНОВА ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА, Херсонський державний аграрний університет, Міністерство аграрної політики України, завідувач кафедри ґрунтознавства та агрохіміїНині актуальною є проблема удосконалення окремих технологічних прийомів вирощування основних зернових культур, а тому більш широкого впровадження потребують менш вимогливі культури з розробкою для їх виробництва ресурсозберігаючих елементів, які б забезпечили отримання високої продуктивності та якості зерна. Академіки УААН В.В.Медведєв (2000) та Є.М.Лебідь (2001) зазначають, що озиме жито в Україні займає невиправдано малі площі. Проте досліджень на півдні України з вивчення різних доз добрив без зрошення і тим більше на фоні зрошення, не проводили. дослідити вміст елементів живлення в зерні та надземній масі озимого жита, їх загальне винесення та витрати на формування одиниці врожаю; Виробництву рекомендовані норми мінеральних добрив для умов зрошення і без зрошення, які дозволяють на темно-каштанових середньосуглинкових слабкосолонцюватих ґрунтах вирощувати стабільні врожаї зерна озимого жита з високими показниками якості зерна й окупністю витрат на добрива за умови збереження родючості ґрунту.Розрахункову норму добрива визначали для отримання врожайності зерна озимого жита без зрошення 25, а на фоні зрошення - 35 ц/га за методикою, розробленою в ІЗЗ УААН (Гамаюнова В.В., Філіпєв І.Д., 1994). У надземній масі рослин та зерні після їх мокрого озолення за Гінзбург з однієї наважки визначали вміст загальних: азоту - за Кєльдалем, фосфору - варіант Мерфі-Рейлі з застосуванням аскорбінової кислоти, калію - на полуменевому фотометрі. Протягом вегетаційного періоду рослин проводили біометричні виміри: висоти рослин, площі листкової поверхні методом висічок, чистої продуктивності фотосинтезу (за Нічипоровичем, 1988 і за формулою Кидда-Веста-Бриггса), фотосинтетичного потенціалу посіву, наростання сирої та абсолютно сухої ваги надземної маси озимого жита. Добрива і зрошення позитивно впливали і на розміри колоса озимого жита. У озимого жита при вирощуванні його на фоні зрошення площа асиміляційного апарату досягла 17,1 без добрив та 26,0-29,2 тис.м2/га - за їх внесення, а без зрошення - 15,3 та 24,1-26,0 тис. м2/га відповідно.Всебічні дослідження процесів росту, розвитку й формування продуктивності озимого жита за вирощування його на темно-каштановому середньосуглинковому слабкосолонцюватому ґрунті на зрошенні та без зрошення дозволяє зробити такі висновки: 1. Фон мінерального живлення та зрошення істотно збільшували висоту рослин, довжину колоса, кількість рослин на одиниці площі, кількість стебел, показник кущистості, що в кінцевому результаті впливали на наростання надземної маси озимого жита. За вирощування його на фоні зрошення без добрив у період виходу рослин у трубку кількість її становила 1288, а без зрошення - 919 г/м2. У озимого жита при вирощуванні без добрив за зрошення в період колосіння цей показник складав 17,1 та 26,0-29,2 тис. м2/га на фоні удобрення. Встановлене тісне кореляційне відношення між фотосинтетичним потенціалом і врожаєм зерна: у озимого жита, що вирощували на зрошуваних ділянках, воно в середньому становить 0,88±0,10, а без зрошення - 0,85±0,14.