Досліджене чинне кримінальне-процесуальне законодавство України щодо законності застосування затримання у кримінальному провадженні. Розглянуті проблемні питання його застосування, розроблено конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.
Аннотация к работе
Назаров Віктор Володимирович, доктор юридичних наук, завідувач кафедри повітряного, космічного та екологічного права, Юридичний інститут Національного авіаційного університетуДосліджене чинне кримінальне-процесуальне законодавство України щодо законності застосування затримання у кримінальному провадженні, розглянуті проблемні питання його застосування, розроблено конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства. Разом з тим права людини, незважаючи на їх безперечну найвищу цінність у правовій демократичній державі, не можуть бути зведені в абсолют і бути завжди і в усіх випадках недоторканними, адже в сучасних умовах розвитку будь-якої держави практична діяльність осіб і органів, які ведуть боротьбу із злочинністю, неможлива без обмеження конституційних прав людини. Згідно з основоположним міжнародним актом про права людини - Загальною декларацією прав людини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, кожна людина має обовязки перед суспільством, у якому можливий вільний і повний розвиток її особи. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві(ст. 106 КПК України про кожний випадок затримання особи, підозрюваної в учиненні злочину, орган дізнання зобовязаний скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, а також дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про розяснення підозрюваному в порядку, передбаченому ч.