Проблемні питання об’єктивних ознак складу злочину "Забруднення моря". Дослідження міжнародно-правових актів, що стосуються заборони забруднення моря, їх застосування під час кваліфікації злочину, передбаченого ст. 243 Кримінального кодексу України.
Аннотация к работе
Проблемні питання визначення обєктивних ознак складу злочину "забруднення моря"У статті проводиться дослідження міжнародно-правових актів, що стосуються заборони забруднення моря, та їх застосування під час кваліфікації злочину, передбаченого ст.243 Кримінального кодексу України. Частина 1 ст.243 Кримінального кодексу (далі - КК) України передбачає кримінальну відповідальність за забруднення моря в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України або в межах вод виключної (морської) економічної зони України матеріалами чи речовинами, шкідливими для життя чи здоров’я людей, або відходами внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя чи здоров’я людей або живих ресурсів моря чи могло перешкодити законним видам використання моря, а також за незаконне скидання чи поховання в межах внутрішніх морських чи територіальних вод України чи у відкритому морі зазначених матеріалів, речовин і відходів [1]. Для того, щоб визначити сутність і зміст поняття "забруднення моря", звернемося до аналізу міжнародних нормативно-правових актів, які вживають замість поняття "забруднення моря", "забруднення морського середовища", оскільки міжнародний характер використання Світового океану визначає необхідність як розмежування, так і оптимального сполучення заходів для запобігання забрудненню морського середовища, що повинні бути прийняті на національному і міжнародному рівнях. Частиною 1 ст.243 КК України передбачено дві форми вчинення злочину, а саме: 1) порушення спеціальних правил, що спричинило забруднення моря шкідливими матеріалами, речовинами, а також відходами і створило небезпеку для життя чи Здоров’я людей або живих ресурсів моря чи могло перешкодити законним видам використання моря; У п.4 ст.1 Конвенції 1982 р., ч.1 ст.2 Конвенції про захист Чорного моря від забруднення 1992 р. надається розгорнуте і загальноприйняте визначення терміна "забруднення морського середовища", що означає привнесення людиною, прямо чи посередньо, речовин або енергії в морське середовище, включаючи естуарії, що призводить або може призвести до таких згубних наслідків, як шкода живим ресурсам і життю в морі, небезпека для здоров’я людини, створення перешкод для діяльності на морі, в тому числі для рибальства та інших правомірних видів використання моря, зниження якості використовуваної морської води та погіршення умов відпочинку.Отже, необхідно конкретизувати в ст.243 КК України види просторів, у яких відбувається забруднення, - морського середовища в межах внутрішніх морських вод і територіального моря; у межах вод виключної (морської) економічної зони України; у відкритому морі, із вказівкою щодо забруднення морського середовища джерела забруднення - наземне джерело, та забруднення із суден і інших плавучих засобів, повітряних суден, платформ чи інших штучно споруджених у морі конструкцій або повітряних суден.