Дослідження особливостей оперативно-розшукової діяльності в Україні. Вивчення необхідності нормативно-правового визначення та закріплення поняття оперативно-розшукового доказування і висвітленню його значення при розкритті й розслідуванні злочинів.
Аннотация к работе
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВОГО ДОКАЗУВАННЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ПІСЛЯ ОНОВЛЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИКлючові слова: оперативно-розшукова діяльність, розслідування злочинів, нормативно-правове визначення, негласні слідчі (розшукові) дії, оперативно-розшукові заходи, детектив. Після прийняття 13 квітня 2012 року нового КПК України, складовою частиною якого є Глава 21 “Негласні слідчі (розшукові) дії” відбулося фактичне поєднання оперативно-розшукової та слідчої функцій у діяльності відомчих слідчих апаратів України. У цьому контексті після прийняття КПК України одним із найважливіших проблемних питань оперативно-розшукової та кримінально-процесуальної діяльності є законодавче та нормативно-правове визначення і конкретизація таких понять в ОРД, як “оперативно-розшукове документоведення”, “документообіг”, “оперативно-розшуковий документ”, “оперативно-розшукове документування”, як процес оперативно-розшукового доказування, а в КПК України відповідно - “підрозділ детективів”, “детектив” тощо, тобто дефініційне удосконалення оперативно-розшукового та оновленого кримінально-процесуального законодавства. Так, Законом України від 12 лютого 2015 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції” у статті 38 КПК України “Орган досудового розслідування” перелік органів досудового розслідування (органів, що здійснюють дізнання і досудове слідство) було доповнено поняттям “підрозділ детективів” як учасника кримінального процесу з імовірними оперативно-розшуковими функціями, але без законодавчого визначення цього поняття та без розкриття його змісту. Варто зазначити, щонайбільш радикальним кроком законодавця стали положення норм КПК України і, зокрема, поява цілої глави 21 “Негласні слідчі (розшукові) дії”, що привело до виконання слідчим ролі фактичного субєкта оперативно-розшукової діяльності (ч.