Дослідження витоків правового регулювання міжнародного співробітництва у кримінальному судочинстві України. Аналіз норм кримінального процесуального кодексу, якими передбачено тримання під вартою при видачі осіб, які вчинили злочин на території України.
Аннотация к работе
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ПІД ЧАС ВИДАЧІ ОСІБ, ЯКІ ВЧИНИЛИ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ (ЕКСТРАДИЦІЇ)У статті здійснено аналіз норм Кримінального процесуального кодексу України, якими передбачено застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу - тримання під вартою при видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиції) на території України. In the article the analysis norms of the Criminal Procedural Code of Ukraine, which provide a measure of provision of criminal proceedings in the form of a preventive measure - detention during the extradition of persons who have committed a criminal offense (extradition) on territory of Ukraine. До витоків правового регулювання міжнародного співробітництва у кримінальному судочинстві України можна віднести договори Київської Русі, які встановлювали процедуру видачі осіб такі, як Русько-візантійські договори 911 і 944 років, Руська Правда у вигляді Короткої правди 1136 року, Пространна Правда 1209 року. Міжнародне співробітництво у кримінальному судочинстві після жовтневої революції 1917 року і по цей час має правове регулювання у вигляді договорів загального характеру таких, як Віденська Конвенція про право міжнародних договорів 1969 року, Віденська Конвенція про консульські зносини 1963 року. Слід зазначити, що, незважаючи на наявність Договору між Україною та Соціалістичною Республікою Вєтнам про правову допомогу і правові відносини в цивільних і кримінальних справах 2000 року [1], який регулює взаємовідносини між вказаними країнами у сфері екстрадиції, за увесь час співробітництва із вказаною країною це перша видача особи з України до Вєтнаму.