Історичні аспекти та сучасний стан законодавчого регулювання правового статусу парламентарія. Дослідження правових позицій Конституційного Суду України, рекомендацій міжнародних організацій та наукових розробок щодо правового статусу народного депутата.
Аннотация к работе
У статті розглядаються питання конституційно-правового статусу народного депутата України.Досліджуючи питання правового статусу народного депутата України, слід згадати й про Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України, укладений 8 червня 1995 року як компромісне на той час рішення. (справа про гарантії депутатської недоторканності) депутатська недоторканність як елемент статусу народного депутата України є конституційною гарантією безперешкодного та ефективного здійснення народним депутатом України своїх повноважень і передбачає звільнення його від юридичної відповідальності у визначених Конституцією України випадках та особливий порядок притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, його затримання, арешту, а також застосування інших заходів, пов’язаних з обмеженням його особистих прав і свобод. Зокрема, ця сфера регулюється приписами Конституції України, законів України «Про статус народного депутата України», «Про Регламент Верховної Ради України», «Про комітети Верховної Ради України». Зокрема, Григорук Н.Г. у своїй праці «Конституційно-правовий статус народного депутата України» розглядала, крім іншого теоретичні основи статусу парламентарія; доктрини та конституційну модель депутатського мандату; конституційно-правові основи статусу народного депутата України; основні елементи конституційно-правового статусу народного депутата України; форми роботи, гарантії діяльності та відповідальність народного депутата України; Радченко О.І. у роботі «Статус народного депутата України: проблеми теорії і правового регулювання» розглядав питання депутатського мандата, статусу парламентарія, інституту депутатського імунітету; Убері Т.П. у дисертації «Конституційно-правовий статус парламентарів України та Грузії (порівняльний аналіз)» розглядала теоретичні проблеми конституційно-правового статусу парламентарів України та Грузії, права, обов’язки та гарантії діяльності парламентарів обох країн; Грушанська Н.І. у праці «Правові засади депутатської етики (на досвіді парламенту України)» аналізувала питання етики членів парламенту України, її нормативно-правову основу; Костицька І.О. у роботі «Конституційно-правові основи статусу народного депутата України в системі народного представництва» зосередила свою увагу на дослідженні представницької системи, особливостей статусу народного депутата України в системі народного представництва, а також шляхів вдосконалення законодавства про статус народного депутата України; Шевченко Т.О. у своїй дисертації «Законодавче регулювання припинення повноважень народного депутата України» досліджувала регулювання правового статусу народного депутата України, підстави і порядок припинення повноважень парламентарів, а також правові питання заміщення парламентаря, повноваження якого припинено; Александров О.А. у роботі «Конституційно-правові засади статусу народного депутата України» аналізував основи статусу парламентаря, його повноваження, гарантії діяльності та відповідальність; Григоренко А.О. у дисертації «Конституційно-правовий статус народного депутата України і парламентаріїв Італії, Польщі та Угорщини: порівняльний аналіз», досліджував інституційно-нормативну характеристику повноважень народного депутата й особливості правового статусу парламентаріїв зарубіжних країн, предметно-функціональну компетенцію парламентаріїв та її правове гарантування.