Досліджено теоретичну модель суб’єкта злочину. Висвітлено його дефініції в контексті положень кримінальних кодексів, які діяли на території України. Розкрито наукові позиції щодо обов’язкових ознак суб’єкта злочину. Проаналізовано окремі складові.
Аннотация к работе
ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ДЕФІНІЦІЇ СУБЄКТА ЗЛОЧИНУIt is also indicated that a comprehensive study of a subject of a crime in domestic science of criminal law was not carried out, and the researchers determined some aspects of the subject of a crime or selectively limited the research topic with a certain group of crimes. Процес становлення поняття «субєкт злочину» був досить тривалим: від визнання субєктом не лише окремих осіб, а й тварин, неживих предметів, до сприйняття як субєкта злочину лише окремих громадян. Трайнін вказував, що визнання субєкта злочину в системі елементів складу злочину є хибним, адже визнавати людину частиною вчиненого нею діяння не можна: де немає людини - там не може бути й питання про наявність чи відсутність складу злочину. Поняття субєкта злочину, на думку дослідниці, охоплює комплекс ознак, на підставі яких фізична особа, яка вчинила злочин, підлягає кримінальній відповідальності [4, с. Дійсно, не будь-яка особа може бути субєктом злочину, а лише та, яка наділена встановленими ознаками й учинила злочин, передбачений нормами КК України.